Державний вищий навчальний заклад



Сторінка95/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   91   92   93   94   95   96   97   98   ...   305
Юрченко Наталія

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Ніколаєнко В.М.
ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗУ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ В РОМАНІ
Д. КОРНІЙ «ЩОДЕННИК МАВКИ»

Основу будь-якого літературного твору складає художній образ. За допомогою того чи іншого образу письменник передає важливу інформацію. Саме через ньогомитець втілює задум, метою якого є викликати читацький інтерес.

Кожен образ має певні особливості, які підкреслюють його оригінальність. Для того, щоб зрозуміти специфіку певного образу, слід звернути увагу на наукове трактування цього поняття, яке подають у своїх дослідженнях літературознавці.

Думки вчених, які займалися вивченням поняття «образ» збігаютьсяз визначенням, яке подано у літературознавчій енциклопедії: «Образ – особлива форма структурування дійсності, якій притаманна яскрава предметна чуттєвість»[3, с. 139]. Прикладом використання різноманітних художніх образів є твори сучасної письменниціД. Корній.Зокрема, слід виділити її роман «Щоденник Мавки». У ньому авторка використовує широкий діапазон художніх образів, які вражають оригінальністю.Цей твір – новий здобуток письменниці і тому є відкритим для вивчення.

Метою статті є аналіз образу головної героїні роману – Магдалени.

Магда – центральний образ, багатомірність якого визначається тим, що він прогресує і активно змінюється впродовж твору. На початку роману– це жінка, яку зрадив коханий. Того дня її життя стало нестерпним. Постійні образи з боку чоловіка гнітили її душевний стан: «Подивися на себе, чудо. На кого ти схожа? Жалюгідна, зачухана, зачумлена господарка. То ти смієш, щось там патякати про мораль? Дуринда, яка ти непутня дуринда! Шо ти там варнякаєш? Вірність, клятва біля вівтаря, приплела ще й заповіді Божі. Хто за ними нинька живе? Покажи хоч одного ідійота» [2, с. 18]. Майстриня художнього слова дає характеристику Магдалени як натури слабшої впорівнянні з іншим образом-персонажем: «На колінах перед великим чоловіком стояла маленька жінка. Тендітна, змарніла, ледь жива. Пасма довгого чорного волосся позлипалися від сліз. Великі каро-зелені очі горіли розпачем та сумом. Вона була схожа на дрібне зайчення, що завмерло перелякано перед хижаком»[2, с. 21].

Д. Корній вдається до ідеалізації образу головної героїні. Саме за допомогою цього прийомуписьменниця досягає суттєвих змін її характеру. Магдалена знаходить в собі життєві сили, промоляючи сама до себе: «Я – ніхто? Я – ніхто? Що ж, ти сам напросився, любий. Ми ще подивимося, чия візьме»[2, с. 24].

Помітні зміни в характеристиці образу Магди простежуються з середини оповіді. Письменниця вводить у змістову тканину твору події, які докорінно змінюють життя героїні: «З нової сторінки, з нового рядка. І саме вчасно підоспіла допомога. Бо комусь її життя дуже важливе, очевидно. Бо тоді, коли її світ завалився, вона примудрилася не померти від розпачу та болю, не думала й не гадала, що має такий високий больовий поріг. Вона не впадала в депресію, було ніколи, не різала собі вени, таке і на думку не спало, не тонула в алкоголі, бо ж подруга Машка завжди перед очима як застереження. Вона змогла встати на ноги, навіть не з колін, зуміла з лежачого напівсмертного стану піднятися»[2, с. 116]. Саме на цьому етапі авторка розкриває цілісну природу свого задуму.

Образ Магди набуває специфічних рис, адже з’являється жінка, яка ідеальна у всьому. Мавка, як себе називає Магдалена, стала сильною, впливовою, впевненою у собі особистістю: «Уже п’ять років спливло, як вона тут працює. Останній рік то сама собі господиня, а не дівчинка «за дорученням». Дівчинка виросла. Так, виросла…Час іде. Усе в неї гаразд наче» [2, с. 116] .

Динаміка образу простежується і тоді, коли письменниця наділяє свою героїню рисамисміливої, впевненої, цілеспрямованої жінки. Але в характері Магди ще залишається пересторога до чоловіків, бо всіх їх вона вважає типовими Чугайстрами, які не мають серця і душі.

Кардинально змінюється образ Магдалени, коли вона зустрачає своє кохання. Випадково потрапивши на виставку одного відомого художника, жінка знайомиться з автором полотен. Він цілком і повністю змінює її думки і почуття. Вона називає його Мамаєм. Саме Мамаїв художник зображує на своїх картинах. Після зустрічей та розмов з ним, Магда розуміє, що термін «Чугайстер» вживати до нового знайомого не стане. В уста художника Д. Корній вкладає нову характеристику головної героїні: «Ви схожі на Мавку. Ні-ні, не ту нещасну з «Лесиної пісні», а ту– справжню, що поглядом закохує, а потім зводить з розуму та губить…» [2, с. 194].

І нарешті, коли Магда зустрічає свою долю, вона стає лагідною, люблячою жінкою, серце якої відкрите для кохання. Магда без жодної нотки сумніву промовляє цілком впевнено: «Для щастя потрібні двоє…»[2, с. 299].

Отже, образ головної героїні роману «Щоденник Мавки» є індивідуалізованим, адже не кожна людина, яка потрапляє у подібні життєві ситуації знаходить правильний вихід. Водночас образ Магди – динамічний. Це простежується протягом усього твору. Авторка наділяє Магдалену специфічними рисами і тим самим підкреслює оригінальність образу героїні.
СЕКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТ І ЛОГІСТИКА




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   91   92   93   94   95   96   97   98   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка