Державний вищий навчальний заклад



Сторінка93/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   89   90   91   92   93   94   95   96   ...   305
Штепа Дмитро

студент 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Хом’як Т.В.
ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ Я. БАКАЛЕЦЬ І Я. ЯРОША

«ІЗ СЬОМОГО ДНА»

Роман «Із сьомого дна» Я. Бакалець і Я. Яроша – переможець Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова – 2010». Літературознавці вже звертали увагу на його зміст і поетику, висловлено і кілька думок з приводу жанрової природи твору (А. Гурдуз, Н. Крижановська, О. Почапська-Красуцька), однак належно це питання ще не висвітлено. мета статті – систематизувати наявні погляди дослідників на проблему і на основі аналізу висловити власну думку з приводу жанру твору Я. Бакалець і Я. Яроша «Із сьомого дна».

Розповідь ведеться від імені посланця темних сил, чорта Недолі, який прибув з місією пересварити українців і знищити все відвойоване й здобуте гетьманом Богданом Хмельницьким. Допомагають йому «побратими» з того ж таки пекла Лихо і Біда. Попри фантастичні моменти в романі, письменники намагалися не виходити за межі історичної достовірності. У творі мають місце описи битв під Конотопом, під Полтавою і загалом усіх бойових дій, які відбувалися в Україні впродовж 1658 – 1659 років, коли тривала війна козацької молодої держави проти московського царства.

Майстерно поданий історичний фактаж роману – чіткий, скомпресований, з елементами вигадки.

Чорти спокушають людей владою, грошима, змушують заздрити, зраджувати, забувати про моральні принципи. Багато недоброго заподіяли Лихо, Біда, Недоля, однак зло не змогло встояти перед силою справжнього духу і було знищене й покаране. Перед силою темряви не відступають Іван Богун, Юрій Немирич, Іван Іскра, Іван Сірко.

Події розгортаються триста п’ятдесят років тому в Україні. Я. Бакалець і Я. Яріш детально інтерпретували зображувану історичну добу, виявили головні конструктивні й деструктивні складові сутності індивіда. Історію народу пропущено крізь призму духовного світу особистості.

Роман «Із сьомого дна» Я. Бакалець та Я. Яроша О. Почапська-Красуцька відносить до жанру історико-етнографічного фентезі, оскільки «основу його складають історичні події, помножені на глибокий етнографізм, – у романі, фактично, оживають створіння, в існування яких вірив, та й досі вірить український народ» [2, c. 20].

Слабкістю мешапу (а цей момент бачиться принциповим), порівняно з його «старими родичами» – альтернативною історією й криптоісторією, – є позбавленість його певної соціально значимої функції, місії. Ключовим для альтернативно-історичної літератури є вираження сумніву людства у правильності обраного шляху, криптоісторія також стимулює переосмислення аспектів чи взагалі розвитку цивілізації, але з дещо інших причин. Мешап-роман, у свою чергу, здатний надати читачеві фактично лише якусь розмову-розвагу – і то за умови належної обізнаності з, так би мовити, текстом-платформою (конкретним художнім твором чи історичним метатекстом) [2, c. 108].

Так, виходячи з тексту «Із сьомого дна» Я. Бакалець і Я. Яроша, історична ситуація доби Руїни в Україні склалася багато в чому «завдяки» старанням бісівських сил (скажімо, відхід старшини від гетьмана І. Виговського, боротьба за гетьманську булаву Ю. Хмельницького й відповідні наслідки). За такої умови фіксуємо подвійність ситуації: з одного боку, історична постать чи й суспільство загалом втрачають роль рушія історії, з іншого, – нібито знімається і відповідальність людини як такої за її вчинки. Паралельно зауважимо, що хоча сукупність характерних ознак «Із сьомого дна», і, зокрема, ключова застосована в ньому схема «історична особистість плюс монстри», свідчить про його належність до різновиду мешап-прози, вищеназваний ідеологічний нюанс властивий корпусу криптоісторії (питання розрізнення й мешап-романістики взагалі проблемне). Більш ніж вільні відтворення важливих моментів історії, зокрема, національної, ставлення до її знакових імен відповідають жанровій категорії «Із сьомого дна», яка передбачає подібну гру з історією та її діячами.

Для української літератури, що перебуває в стані активного пошуку нових шляхів розвитку (особливо в надзвичайно продуктивній для неї сфері фентезі), рецепція мешап-прози, очевидно, становить і певні перспективи, і певну небезпеку на тлі надмірного запозичення вітчизняними авторами в останні десятиліття стандартів і художніх шаблонів, зокрема, Заходу.

Отже, роман Я. Бакалець і Я. Яроша «Із сьомого дна» – одна з перших спроб вітчизняного прикладу модифікації мешап-роману. Очевидним стало взаємоперекривання сфер мешап-романістики і криптоісторії: наприклад, вплив надприродних сил на долю історичної особистості тягне за собою зміну ходу історії й за визначенням є впливом цих сил у принципі на розвиток людства. Крім того, можна вбачати певне перекривання сфер мешапу й альтернативно-історичної літератури.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   89   90   91   92   93   94   95   96   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка