Державний вищий навчальний заклад



Сторінка85/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   81   82   83   84   85   86   87   88   ...   305
Теодорова Вікторія

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Ніколаєнко В. М.
КОЛОРИСТИКА ЗБІРКИ П. ВОЛЬВАЧА «ПІВДЕННИЙ СХІД»

Проблемі дослідження колористики присвячено праці вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема відомими є класифікації колоративів за фізичними параметрами Л. М. Миронової, частотністю вживання В. А. Москович, структурно-семантичними типами А. П. Кириченко, словотвірною структурою О. М. Дзівак, подібністю у психолінгвістичному аспекті Р. М. Фрумкіної, подібністю в історичному аспекті Н. Б. Бахіліної, ієрархією Л. О. Пустовіт. Отже, проблема кольорономінантів у творах окремих письменників потребує систематизації та аналізу, чим і зумовлена актуальність роботи. Метою нашої розвідки є аналіз колоративів, використаних П. Вольвачем у поезіях збірки «Південний схід».

Найбільш індивідуально авторське бачення світу виявляється в колористиці творів. Актуальним це є і для Павла Вольвача, для якого «слово кольором і звуком Проріжеться в урочий рік» [1, с. 22]. У художній мові поета колірні характеристики мають природні явища (сніг), часові та просторові поняття (тиждень, тисячоліття, поле, земля), тварини та рослини (сонях, ворон), предметні реалії (вікно, під’їзд).

П. Вольвач користується широкою палітрою кольорів. Найчастотнішими є використання білого, сірого, чорного, синього, жовтого, менше – голубого і зеленого, трапляються поодинокі випадки вживання оранжевого, червоного, фіолетового кольорів. Переважна більшість колоративів вживається на позначення сталих асоціацій: «білі хмари» [1, с. 144], «сіре небо» [1, с. 166], «темно-синя пітьма» [1, с. 153]; але трапляються й індивідуально-авторські поєднання: «Осіннє степне сірооччя, Махновці красиві, краси...І хмар фіолетове клоччя Летить, до землі, навскоси». Подвійною семантикою наділено жовтий колір: з одного боку він символізує радість, світло: «жовтіє і тьохка життя» [1, с. 127]; з іншого – хвороби, смерть: «І з вулиць осінь, хора і кульгава, Забилась на ніч в вижовклий під'їзд» [1, с. 15], «жовті зуби шкірять тюрми» [1, с. 17].

Аналіз поезії переконує, що П. Вольвач відбирає такий компонент кольороназви, що колір стає джерелом емоційно-оцінного змісту: «Без мене клалось синє на зелене І додавалось золото дзвіниць» [1, с. 63], Рожева поросячість «ґаварка» [1, с. 142]. Подекуди П. Вольвач характеризує забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний характер кольору. Лексеми темний, світлий та блідий колоративами можна назвати лише умовно, адже вони не позначають конкретний колір, хоча й дають інформацію про ступінь забарвленості. Наприклад: «І я на неосвітлених підмостках…Нічний балкон, блідої долі посаг» [1, с. 21].

П. Вольвач, поєднуючи в межах однієї строфи різні кольороназви, досягає повноти пейзажного опису: «У празниковій сорочці півень стоїть на базарі, І з горла його захриплого, бліда і осяйна, У молоді калюжі, у води блакитно-карі Цитринами жовто-гарячими розбризкалася весна» [1, с. 31]; контрастності зображеного: «На тьмявім небі – міста силует. Пливуть по чорнім дві заблуклі фари І світиться вікно» [1, с. 137].

Кольоративи виконують різні функції у текстах розглядуваних поезій:

1) стилістичну (описову) – сприяють креативному моделюванню дійсності: «Юна синь нахромилась на труби, А над трубами – білий пожар» [1, с. 178], «І хоч помріть, а зостається рідним Зелений день над радощі чужі. І білі хмари над миттєвим дрібом» [1, с. 178];

2) когнітивну – концентрують ментальну інформацію (кольоративи у «співдії» з іншими лінгвоодиницями набувають ознак образів-символів): «Наснись мені, щоб скрикнув і прокинувсь, І застогнав у чорну німоту. А ти в ту мить ділити будеш з кимось Гарячу ніч і втрачену цноту. Моя гріховна зливо, що гадати. Повицвіли всі «може» і «якби». Немає слів. Ніхто не винуватий. Лягли так долі чорні жереби» [1, с. 14] – чорний колір традиційно пов’язують з негативними явищами, відчуттями горя, печалі, смутку, тривоги, болю; «Біла хата. Біла така» [1, с. 132] – білий колір у сполученні з лексемою хата актуалізує образно-символічне значення рідного краю; «Хай зозуля мені закує Сива-сива чи будь-яка. Спопелілого, хай лікує Мова скирти і будяка» [1, с. 98] – традиційно сивий (а з ним і колір попелу) описує зовнішні ознаки людей чи тварин і є символом невпинного часового плину: вказує на наближення старості, пов’язується з поняттями горя, журби, втоми;

3) аксіологічну – сприяють вираженню позитивного або негативного ставлення ліричного героя до дійсності: «І летять сніжинки й рими,В ночі вина золоті» [1, с. 118], «І, збурений потрясіннями, Я простував поволі Край золотого, осіннього Плужникового поля» [1, с. 27] – символічні образи, що містять номінант «золотий», актуалізують метафоричне значення високої вартісності; «Сіріють труби перших п'ятирічок, Шинельних повоєнних відбудов. Сіріє на зупинці чоловічок» [1, с. 106], «І дрібничка якась перетворюється на звук, набуває сенсу щоденний хаос: сіра цегла облич, сніг, печаль. Кармелюк – все, чим дихалось і видихалось» [1, с. 35] – лексема сірого кольору концентрує аксіологічні семи «одноманітний», «безперспективний»; «Здавалось, смерть – це хустка на руці, Бадьорий цвях, що туго йде у віко, І чорний сум на синім вітерці» [1, с. 64] – пара «смерті» і «чорного» традиційно закріпилася в уяві як негативно оцінюване явище.

Отже, кольорономінанти в поезіях «Південного сходу», крім власне колірної семантики, містять естетичну, аксіологічну, психологічну, символічну інформацію. Вони підпорядковуються комунікативним потребам індивідуума та реалізують стилістичну, когнітивну, аксіологічну функції. Окрім того колористика П. Вольвача є носієм символічного змісту. Викликаючи певні асоціації, вона допомагає передавати найменші зміни настрою. Акцентування на певних кольорах допомагає авторові створити емоційне тло, що відтінює душевний стан ліричного героя.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   81   82   83   84   85   86   87   88   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка