Державний вищий навчальний заклад



Сторінка83/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   79   80   81   82   83   84   85   86   ...   305
Тверденко Катерина

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук.кер.: к.філол.н., доц. Ніколаєнко В.М.
МІФОЛОГІЧНИЙ СВІТ ПОВІСТІ «ОЗЕРНИЙ ВІТЕР» Ю. ПОКАЛЬЧУКА

Використання міфологічних образів і мотивів дає підстави говорити, що повість «Озерний вітер» належить до міфологічної тенденції сучасної української літератури. До вивчення творчості Ю. Покальчука зверталися у працях такі дослідники, як І. Бондар-Терещенко, Н. Зборовська, О. Кравчук, Ю. Рудницький [1, с.56].

Метою статті є аналіз повісті «Озерний вітер» Ю. Покальчука.

У центрі оповіді стоїть любовна колізія. Це стосунки озерних мешканців Царівни О та Волина. За своєю суттю ця любов наближається до материнської любові: «Мабуть, у кожній жінці шукатиме такий втрачень, як він материнську любов, яка зникла для нього назавжди з лиця землі» [2, с. 16].Повість «Озерний вітер» −­­ гімн духовній красі, великому і чистому коханню. Кохання Княжича Озера до Царівни О глибоке та щире, як і до простої сільської дівчини Леї. Ю. Покальчук так зображує закоханих: «Він розплющив очі. Вона лежала поряд, обіймаючи його лагідно, ніжно пестячи, цілуючи… Трем пішов його тілом, завирувала кров…» [2, 45].

У романі широко представлено язичницьких богів. Письменник звертається до Рода як бога над богами, що є творцем Всесвіту і дає Долю людині. Наприклад: «Род бувволодарем і повелителем усьогодовколишньогосвіту. Над ним булилишеТі, що все знають... у Рода є кількаоблич, власне, їхбулочотири» [2, с. 21].

Митець переносить читача в прадавній світ язичника, який перш ніж збудувати житло, вибирає святе місце для пожертви богам. «Батько родини приніс до жертовника потроху від кожної зготованої Гориною страви і попросив у богів захисту й опікунства та допомоги у новому житті своєї родини. Просив заступництва у Рожаниць, у бога неба Сварога, у його сина Даждьбога та у грізного володаря блискавок Перуна, а також у бога багатства худоби Велеса і у Мокоші –­­ богині долі, матері врожаю, опікунки дощу, пологів і пряжі»[2, с. 20]. Сім’я Волина завжди звертається до Богів. Стир забороняєГоринінарікати на життя та ображатибогів, аби не бути покараними:«Не гнівибогів, лісовихдемонів і Тих, що все знають, Горино! Нас оберігаєякась сила. Може й таке бути, я вже думав про це. Але ж оберігає, ми не повиннігнівитиїї, бохтозна, що тут у лісі могло з нами трапитись...» [2, с. 22]. Таке сприйняття персонажами навколишнього світу зумовлює їхню певну поведінку:принесення жертви богам, виконання ритуалів, дотримання звичаїв.

Згідно з язичницькими уявленнями світ поділений на дві частини. До Тих,що все знають належать тільки боги, а всі інші – нижчий світ. Ці два світи співіснують рівноправно, вони не ворогують між собою. Наприклад: «Цей світ існував поряд із звичайним, в ньому і поза ним, всередині нього, в його глибинах і там, де немає нічого, а є лише вічні питання» [2, с. 29], «– Ми не знаємо Озерного життя, – казала Горина чоловікові. – Ми знаємо Ліс і його володарів та демонів, знаємо лісових мешканців, добрих і злих, знаємо, як з ними бути» [2,с. 21].

Ю. Покальчук звертається до народної міфології. Він наділяє русалку магічною силою, завдяки якій вона може заволодіти душею людини. Тому Царівна О у повісті постає фатальною істотою, що заполонила душу Волина, позбавляючи його волі.

Повість насичена легендами. Із постаттю Волина автор пов’язує легенду про виникнення озерного краю: «Цей край тепер – твій. Волинський! МожнайогоназватиОзернийВолинський край, або ж просто Волинь! ... Ти – ВітерсвогоВолинського краю» [2, с. 55].Сам же герой стає вільним від усього: людей, Царівни О, міфічних істот і зобов’язань. Наприклад: «Він летів дедалі легше, вільніше, і раптом радісно засміявся, зробив оберт у повітрі, стрімко здійнявся угору, потім спустився вниз, чимдалі легше, вільніше і впевненіше. ... БезмежноюздаваласьВолинові зараз його воля. Вінбуввільний, назавждивільнийОзернийВітер!» [2, с. 66].

Взаємодія між людським і міфічним світом є смертельно небезпечною. Світ міфічний є набагато сильнішим від світу людського. Міфічні істоти можуть втручатися у людське життя, змінювати його. Людям лишається тільки підкорятися їм, задобрювати богів та міфічних істот, аби уникнути їхнього гніву. Людина щільно пов’язана зі світом, у якому живе. Адже в Природі немає ізольованих явищ, тут все взаємодіє, все творить гармонію буття.

Міфологічні мотиви і образи долучають читача до міфічного світу, які створюють певний світ світосприйняття. Повість насичена певними емоціями, допомагає читачеві зануритися у міфи та легенди народу.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   79   80   81   82   83   84   85   86   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка