Державний вищий навчальний заклад



Сторінка74/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   70   71   72   73   74   75   76   77   ...   305
Расихіна Віра

студентка 4 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Проценко О. А.
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ І. АНДРУСЯКА У ТВОРАХ ДЛЯ ДІТЕЙ

І. Андрусяк – відомий представник сучасної української літератури для дітей. Світ дитинства у творчості поета посідає важливе місце. Дитячі поезії І. Андрусяка – це вірші насиченого змісту, щирості, кольору барв, що зачаровують своєрідним дивосвітом. Творчий набуток письменника не часто ставав предметом спеціального літературознавчого аналізу. Варто назвати праці Т. Винник, О. Деркачової, Н. Позняк-Хоменко, А. Ящук. Об'єктом дослідження цієї розвідки обрано збірки І. Андрусяка «М’яке і пухнасте», «Чупакабра та інші зайчики. Усе солодший сад». Мета статті – з'ясувати неповторний художній почерк сучасного письменника, тип його світобачення.

«Індивідуальний стиль – іманентний (властивий його внутрішній природі) прояв істотних ознак таланту у конкретному художньому творі, мистецька документалізація своєрідності світосприйняття певного автора, його нахилу до ірраціонального чи раціонального мислення, до міметичних принципів (принципів уподобання) чи розкутого образотворення, його естетичного смаку, що в сукупності формують неповторне духовне явище» [3, с. 312].

І. Андрусяк має особливий стиль письма. Вірші для дітей відзначаються простотою форми, зрозумілістю змісту, динамічністю й афористичністю. Поряд із класичними формами поезій, зустрічаються й нестандартні. Співвідношення рядків у віршах найрізноманітніші: 10 – 4, 8 – 6 – 4, 7 – 5, 4 – 6 – 4, 2 – 2 – 2 – 4, 6 – 1. Деякі рядки поезій можуть складатися лише з одного слова («Слива»).

Виокремлюємо серед дитячих творів письменника пісні «Колискова», «Горіхова колискова», лічилки «Груші», потішки «Три плачі», «Півгорошини», скоромовки «Сміхота», «Котяча дружба», «Собаче листування». Деякі твори тяжіють до кумулятивних казок, як наприклад «Аліса і комар». У віршах І. Андрусяка поряд із реальними персонажами діють вигадані, казкові, міфологічні.

Автор прагне підготувати маленького читача до дорослого життя, допомогти пізнати оточуючий світ. Вірші І. Андрусяка наповнені моралізаторським змістом, влучними поради малюкам («Ого-го! Не йдіть сюди! / Забагато тут води!», «Хай вони собі кричать / чи «ганьба», чи «слава», / не втручайся ти до них / то котяча справа!», «Правда ж, це чудово, / дорогі малята, – / іноземні мови / досконало знати?!»).

Для полегшення сприйняття дійсності та для зацікавлення юної аудиторії, автор вдається до різних прийомів. Одним із найпоширеніших є повтор слів – «чапати, чапати», «заметіль, заметіль», «чакалка, чакалка», словосполучень «аж на море, аж на море», «іще ні – іще ні» і речень «Кіт коту котив м’яча – Кіт коту котив м’яча», «Ой ходила лебедиха – Ой ходила лебедиха» тощо.

Не менш важливою є гра слів, яка не перевантажує зміст поезій. Завдяки цьому прийому, вірші легше запам’ятовуються й розвивають дитячу пам'ять: « – Літак? / – Так! / – У вікні? / – Ні, / он там. / – Сам?» чи то « – Бегемот – / от! / А ось – / беремось». Інколи автор ділить слова у віршах на склади: «ко-ло-бо-чок», «трі-по-тів», «дрі-бо-тів», «гре-бін-цем» [1].

Задля зацікавлення юного читача, автор послуговується «питаннями-відповідями». Таким чином у структурі віршів маємо елементи загадки («Чим же задобрити шашіль? / Може зварити їй каші?», «А ось – беремось? / – Ні, – каже хтось, – то лось!», «де гаряче аж горить? / ду-уже високо вгорі!», «Я уже на глибині? / – Ще ні…»)

Вірші І. Андрусяка позначені яскравою колористикою. Так, яблука «червонощокі, зеленочубі», вишні «червоні», виноградний сік «синіє, золотиться», вужище «чорно-чорний», оси «жовті-жовті» тощо. Поява авторських новотворів («за-я-блукала», «звірокоцький котозвір», «почеберяли», «розвиноградилось», «ла-падає») зумовлюється прагненням збагатити образну палітру твору. Загалом, і колористика і нові слова допомагають передати нюанси думки, настрою, світовідчуття.

Значне місце у поезії займають звуконаслідувальні слова на відтворення звуків природи й навколишньої дійсності: «Гілка: хрусь! / Дуб: прусь!», «Тарілками й чарками – дзень! / трісь!», «У краплинку капелюхи – крап! крап! крап!», «На річці діти буль-буль-буль»).

Ще однією характерною стилістичною рисою поета є ігнорування правил пунктуації. Часом у віршах відсутні розділові знаки або наявність їх обмежена кількома знаками («Груші», «Вишні», «Виноград», «Горіхова колискова»). Таким поезіям як «Яблука», «Виноград», властивий початок рядків із маленької літери. Так, у поезії «Виноград» читаємо:

розвиноградилось в саду

аж сонце – гроно

до винограду я іду

уся червона

синіє золотиться сік –

він пив мене би…

хай буде і мені і всім

а решту – небу! [2, с. 12].

Отже, своєрідність індивідуального стилю І. Андрусяка полягає у майстерному відтворенні дитячої картини світу за допомогою повторів і гри слів, динамізму, афористичності. Віршам притаманна яскрава колористика, індивідуальне словотворення тощо.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   70   71   72   73   74   75   76   77   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка