Державний вищий навчальний заклад



Сторінка73/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   69   70   71   72   73   74   75   76   ...   305
Пфайфер Юлія

студентка 4 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к.філол.н., доц. Бойко Л. П.
ПОВТОР У ПОЕЗІЇ ГАННИ ЧУБАЧ

У сучасній лінгвістичній думці повтор справедливо вважається багатоаспектним, складним і різнофункційним явищем. За останні десятиліття у філологічній науці накопичено досить ємний матеріал у спектрі дослідження повтору, що потребує осмислення та певного узагальнення. До цього часу, незважаючи на стабільну цікавість до проблеми повтору, варто відзначити недостатню розробленість питання про розуміння його як одного із елементів ідіостилю поета або стилістичного прийому в межах конкретного періоду в літературі. Крім того, на сьогодні не існує усталеної типології повтору з урахуванням усіх потенцій аналізованого художнього явища [1, с. 1].

В українському мовознавстві повтор досліджували І. Білодід, С. Єрмоленко, І. Ковтунова, А. Коваль, К. Кукушкіна, В. Чабаненко, І. Чернухіна та інші.

Повтор – фігура мови, що полягає у повторенні в певній послідовності звуків, слів або їх частин, висловів для досягнення відповідного виражального чи виражально-зображального ефекту [2, с. 459].

Метою нашої розвідки є дослідження особливостей використання повтору як художнього засобу в поезії Ганни Чубач.

Творчість сучасної української поетеси тісно пов’язана з фольклорно-пісенною поетикою.У поетичному синтаксисі українських народних пісень важливе місце посідають різноманітні повтори, що відіграють особливу роль у творенні композиції пісенного тексту.Ганна Чубач використовує різні види повторів, що підсилюють стилістичну виразність та експресивність її текстів.

Однією з характерних ознак поезії Ганни Чубач є використання тавтологічних повторів фразеологічного типу: Думка за думкою ходить і ходить [3, с.58]; Народ довірливий не знав, Що поводир – незрячий. Ніхто отямитись не встиг: За кроком крок – і прірва [3, с. 23];Минуле треба не забути, Бо, хоч не хоч: воно було [3, с. 51].

Особливу увагу привертають до себе повтори синонімічного типу, а саме: воскресни – вознесися; розорали – розкопали; стежки – дороги тощо: Де всі покручені стежки, Дороги всі розмиті [3, с. 17]; І розорали, і розкопали, Кості зотлілі подіставали [3, с. 32]. Є в поезії і повтори омонімічного типу: край – край: Покидала рідний край І сумну співала: – Не потрібно через край! А по вінця мало [3, с. 57]. Ці повтори виконують кумулятивну функцію.

Певне стилістичне завдання виконує і полісиндетон (повтор службових слів). У поезії Ганни Чубач можуть повторюватися сполучники сурядності, сполучники підрядності, частки, прийменники: Не протестує, не кричить, Не заперечує неправди [3, с.55];І щиро сердиться на «власть», І лупить коника щосили [3, с. 54];Чи панує над нами погорда, Чи між нас не існує ладу [3, с. 39].Полісиндетон виконує функцію забезпечення зв’язку між строфами.

Вагоме місце в поетичній мові письменниці належить анафорі. Вона виконує кумулятивну функцію: А Гус – горить! А Гус – палає! [3, с. 59];Із далини доріг, Із далини, Із глибини сердець. Із глибини [3, с. 56];Покірно волю здобували. Покірно творимо нове [3, с. 43];Сорок шостий – голодний, Сорок сьомий – холодний [3, с. 34];Слово Всевишнє теж не мовчало, Слово думки ці мені нашептало [3, с.33].

У поезії трапляється й епіфора – повтор у кінці поетичних рядків: Моліться довго. І журіться довго [3, с. 27];«Спаси, мій Боженьку!» – Молюсь. І звуків голосу – боюся. Комусь я дивною здаюсь. А я не дивна, я – боюся [3, с. 52].

Особливістю поетичної мови Ганни Чубачє поєднання в одній поезії двох стилістичних фігур, а саме: анафори та епіфори, що відіграють важливу роль у композиції художнього твору та підсилюють експресію виразу, як, наприклад, у вірші «Воля»:Із далини доріг, Із далини, Із глибини сердець, Із глибини… Із далини доріг, Із далини, Із глибини сердець, Із глибини [3, с. 56].

Певну роль у поезії відіграє анепіфора, що виконує актуалізаційно-семантичну функцію: Воскресає вода, воскресає… [3, с. 29]. Поряд з анепіфороювживається епанафора: Я не прошу пам’яті. Пам’ять – це вже після [3, с. 63].

Різновидом епіфори у віршах поетеси виступає рефрен:А тільки Гамлет закликає: – Спинися, мить! Спинися, мить! [3, с. 59]; О, як він вів! О, як він вів! Ковтав пилюку сіру [3, с. 23]; Вже третій день! Вже третій день! Вже ангели при вході! [3, с. 17]. Рефрен виконує композиційну функцію, яка передбачає участь повторів у формуванні побудови поетичної строфи.

Повтор у поезії Ганни Чубачє виражальним засобом, що забезпечуєритмомелодику твору, а створені на основі повторів синтаксичні стилістичні фігури відіграють важливу роль в організції структури тексту поезій.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   69   70   71   72   73   74   75   76   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка