Державний вищий навчальний заклад



Сторінка69/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   65   66   67   68   69   70   71   72   ...   305
Притула Ірина

студентка 4 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. пед. н., доц. Слижук О. А.
РОЗДУМИ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ САМОПОЖЕРТВИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПОВІСТІ-КАЗКИ ЮРІЯ ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА»

Тема самопожертви є однією з найважливіших та актуальних в наш час, тому звернення до неї на уроках української літератури не лише необхідне. Ця тема, як і проблема суїциду надзвичайно популярна в підлітковому середовищі. На прикладі повісті-казки Юрія Винничука «Місце для дракона» учитель-словесник може попередити небажані негативні впливи інформаційного середовища й довести, що ніяка ідея не варта людського життя, а тим більше сумнівні «друзі», які за рахунок чиєїсь жертовності будують власну кар’єру.

Метою дослідження є розгляд теми самопожертви в повісті-казці Ю.Винничука «Місце для дракона» на уроці української літератури у 8 класі.

На вивчення цього твору відведено три уроки. Проблематику твору учні розглядатимуть на останньому уроці. Звернемось до рис авторського стилю у творі. На відміну від легенд (книга «Легенди Львова»), повість-казка «Місце для дракона» стилізована під народну казку. Одна із відмінних рис авторського стилю і таланту Винничука – вміння підбирати мову, наче одяг, для своїх творів: легенди, казки, магічні оповідання. Якщо ви ще не знайомі – то перед Вами друг Пустельника Григорій – поет, мислитель і...дракон[3]: «Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші. Цілими днями просиджував у печері, тільки вночі виповзав на прогулянку, і через те ніхто й не підозрював про його існування»[1].

Хоч часом він мріє стати метеликом та літати серед квіток. Знов добро і зло у Винничука помінялось масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди:

«…Мусиш згинути.

- За що?

- А так - ні за що. Дракон повинен згинути. А герой пошлюбить князівну і займе престол. У князя нема сина. Де він спадкоємця візьме? Ти для нього тепер як манна небесна. Чи робиш зло, чи ні – ніхто й не спитає»[1].

Навіть коли люди хочуть дракона вбити , він все одно залишається добрим, і ні на хвилину не жаліється ні на людей, ні на те, що народився драконом. Все його життя – це невинність, довірливість та самопожертва заради інших. Він помре, аби іншим жилося краще, аби в світі понувало добро і щастя: «Ну як я можу допомогти цьому чоловікові? Ціною власного життя?.. А, зрештою, що мені чужі клопоти?.. Патріотичні почуття... що він мав на увазі? Яке я маю відношення до Люботина? Князь, звичайно, славний чоловік, але вмирати лише. через нього якось не хочеться... От заради мого вчителя я б... І на муки... не те що...»[1].

Проте не всі люди такі й погані, ось, наприклад, вчитель Дракона Григорія, який від чистого серця бажав дракону лише добра і хотів його врятувати. І навіть в останні години свого життя він не думав про себе, не картав нікого, а просто намагавсь хоч якось врятувати дракона: «- Молю тебе! Іди звідси! Тікай від цього підступного світу! Живи серед звірів! Звірячі закони - людяніші! - Пустельник рвучко звівся на ліктях. - Я хочу, щоб ти жив! Я хочу, щоб ти був! - та тут же й схопився за серце. - Ти ще не все... не все... сказав...»[1].

Та навіть князівна Настасія, невинна дівчина, бачить не дракона, а приємного й доброго чоловіка. Вона шкодує що дракона повинні вбити, а так би вона довіряла йому свої секрети, він би став її другом: «Пробачте, а ви не бачили дракона? Кажуть, він живе у цій печері. Мене тато привіз, щоб я сиділа тихенько в куточку і чекала, поки визволять. Дракон лежав на траві й кліпав очима від здивування. Що це за жарти? Дивиться на нього і питає, де дракон. Так от які ці жінки! Хоч перед смертю дізнаюся, що воно за птиця. Він звівся на ноги і спитав голосом якомога ніжнішим:

- Хіба не видно, що я і є дракон?

- Ви? Дракон? Боже мій! Хто б подумав! Але ж ви зовсім-зовсім, ну ані от настілечки не страшний…»[1].

Смерть дракона була лише фізичною, він пожертвував собою задля того, щоб люди заспокоїлися і продовжували жити в гармонії. Душа ж його звільнилась від тіла. Він став нарешті вільним і продовжує творити.

Завершити урок можна творчим завданням: написати твір «Чи варта ідея людського життя ?» або «Для чого дракон віддав своє життя людям?».

У процесі розгляду проблематики твору учні повинні зрозуміти підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   65   66   67   68   69   70   71   72   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка