Державний вищий навчальний заклад



Сторінка68/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   64   65   66   67   68   69   70   71   ...   305
Притула Ірина

студентка 4 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Ільченко І.І.
АНТРОПОНІМІЧНІ ОЙКОНІМИ ОРІХІВСЬКОГО РАЙОНУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вивченням антропонімічного складу даного району ще не займалися науковці, тому праць з цієї теми немає. Що значно розширює кругозір дослідження і дає змогу дослідити саме антропонімічні ойконіми Оріхівського району. Основною метою нашої статті є дослідження антропонімічних ойконімів Оріхівського району та їх історичної основи.

За загальними данними Орі́хівський райо́н – район у центрі Запорізької області України. Районний центр: Оріхів. Населення становить 47 005 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 1590 км², утворений 1923 року.

На його території розташовано 60 населених пунктів, в тому числі районний центр – місто Оріхів, селище міського типу Комишуваха та 58 населених пунктів [1].

Антропоніми та топоніми, будучи основними розрядами власних імен, тісно взаємопов'язані. Антропоніми служать базою для утворення географічних імен. Відзначимо, що антропонім - це будь-яке власне ім'я, яке може мати людина (або група людей), у тому числі особисте ім'я, по батькові, прізвище, прізвисько, псевдонім.

У багатьох назвах населених пунктів Оріхівського району твірної базою є особисті неканонічні та канонічні імена та прізвища першопоселенців, засновників або власників селищ. Слід зазначити, що неканонічні імена і прізвища лежать в основі російських прізвищ, від яких, у свою чергу, утворена значна частина ойконімічного матеріалу досліджуваного регіону [3, с.412].

З 60-ти ойконімів Оріхівського району антропонімічні назви складають 22, а це трохи більше за 1/3 від загальної кількості ойконімів [1]. Серед них: 1) одинадцять назв утворених з імен: а) чоловічих: Василівське (Василь, Василько), Григорівське (Григорій), Єгорівка (Єгор), Нестерянка (Нестор), Тарасівка (Тарас), Тимошівка (Тиміш), Юрківка (Юрій, Юрко) [4]; б) жіночих: Васинівка (Василина, Василь), Магдалинівка (Магдалена), Одарівка (Одарка), Оленівка (Олена) [4];2) сім ойконімічних назв утвоені від імен додаванням словотворчої морфеми ново-, яка слугує для підкреслення й увиразнення назви, а також задля уникнення повтору: Новоандріївка (Андрій), Новоданилівка (Данило), Новоіванівка (Іван, Іванко), Новомихайлівка (Михайло), Новопавлівка (Павло), Новорозівка (Роза), Новояковлівка (Яків) [4].

3) три назви утворені від прізвищ: Дудникове (Дудник, Дудик), Калініна (Калінін) та Омельник (Омельник, Омельченко) [4].

Для підтвердження того, що ойконіми Оріхівського району дійсно антропонімічні розглянемо дві назви, наприклад: Юрківка та Новоіванівка. Юрківка – село в Оріхівському районі Запорізької області. Після приєднання до Росії південних приморських степів на місці татарської фортеці виникло невелике поселення, яке певний час називалось Аулом. Його за­сновниками були біглі кріпаки з північних губерній. За іменем одного з перших поселенців – Юрка воно в народі дістало назву Юрківки. Нове село поступово зростало, в перші роки – за рахунок кріпаків-втікачів, а наприкінці XVIII – на початку XIX ст. – державних селян з Волині, Уманщини, яких царський уряд переселяв на береги Конки. Окремі частини села (кутки) місцеві жителі так і нази­вали «Уманщиною», «Волинню» тощо. У 30-х роках XIX ст. в Юрківці оселилося кілька козацьких сімей із Задунайської Січі – Галушків, Чорноморців, Лисенків, Таранів та ін., яким уряд дозволив повернутися на батьківщину [1].

Новоіва́нівка – село в Оріхівському районі Запорізької області. Засноване село в 1869 році вихідцями з села Жеребця Оріхівського району. Першими поселенцями була сім’я Івана, яка збудувала тут хату, пізніше з’являлися й інші переселенці, що утворилося село Івана, а саме Новоіванівку [1]. Саме ново- мабуть тому, що він був першим, новим в цій місцевості на яку заселився.

Таким чином, антропонімчні назви сіл, селищ Оріхівського району складають один з найчисельших шарів. Адже існування в одному районі стількох відантропонімічних назв говорить про те, що села, в основному, створювалися переселенцями, а їх імена та прізвища лягли в основу цих поселень.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   64   65   66   67   68   69   70   71   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка