Державний вищий навчальний заклад



Сторінка6/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   305
Біленко Роксолана

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Стовбур Л. М.
ІННОВАЦІЙНА ЛЕКСИКА В УКРАЇНСЬКОМУ ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ

Важливою умовою існування мови є її неперервний розвиток, який виявляється у виникненні нових слів і значень. Процес пізнання світу, поява нових і модернізація вже існуючих понять, зміни у соціальному житті, прогрес у науці та техніці відбувається безперервно, що вимагає від мови забезпечення мовців необхідною кількістю нових лексичних одиниць. Значна кількість нових слів, які з’являються в Інтернет-просторі, потребує від дослідників вивчення їх у рамках певного періоду. Особливої уваги заслуговують неологізми сфери комп’ютерних технологій, які постійно поповнюють лексичний склад. Це зумовлено низкою причин, найважливішою з яких є стрімкий розвиток комп’ютерної техніки і не менш стрімке проникнення нових технологій у повсякденне життя людей.

Мета статті полягає у тому, щоб з’ясувати суть і природу явища неологізації в українському Інтернет-просторі.

Мова Інтернету характеризується динамічністю й консервативністю, наявністю потужного особистісного чинника, високим індексом експресивності, прагненням здійснити максимальний уплив на адресата. Велика кількість неологізмів з’явилась у зв’язку зі створенням нових, раніше не існуючих видів Інтернет-ресурсів, Інтернет-посад і технологій (демотиватори (або демотиваційний постор), флуд, модер (модератор) – користувач, гаджет – нестандартне технічне пристосування, інтерфейс – сукупність засобів, методів взаємодії між елементами системи). Залежно від контексту, поняття застосовується до окремого елемента, напр., інтерфейс елемента.

У структурі досліджуваних неологізмів розрізнено два типи – монолексемні і полілексемні одиниці. Перші – це цільнооформлені як окремі слова неологізми, а другі – як вільні або зв’язані словосполучення. Номінативна функція новотворів детермінує використання у їхній структурі значень, що найчастіше вказують на приналежність до субстантивного класу: самооборонець, СДПУ(0)шник, реприватизатор, розмафіїзація, веб-експансія, недокапіталізм. Інновації інших частин мови засвідчені спорадично: моніторити, бомжгауватися, портатівський, по-азаровськи. Серед полілексемних інновацій виокремлено словосполучення-неологізми, перифрази та фразеологічні трансформації. Найпродуктивніше в формуванні інновацій Інтернет-видань явище перифразування. Перифрази становлять своєрідну образну текстову квінтесенцію. Функціонуючи в структурі заголовка, перифраз маркує текст, інтригує, спонукає прочитати цей текст. У зв'язку з продуктивністю цього явища можна говорити про заголовковий феномен оказіонального перифраза. Такі одиниці формуються за кількома структурними моделями (переважають бінарні): 1) «А + N»: зірковий колгосп – «зірки української естради – довірені особи»; 2) «N (prp)* + N»: гості у погонах – «дільничні інспектори під час проведення профілактичної операції «Візит». Серед полікомпонентних структур виявлено такі: 1) «А + А+ N»: головний харківський янукович – М. Добкін; 2) «А + N(prp) + N»: вічна опозиціонерка в законі – Ю. Тимошенко; 3) «Я +А+ + N»: тигр української політики – О. Ляшко; 4) «N (prp)* + N(prp)* + N»: мер за версією WВС – В. Кличко. Інші становлять різні комбіновані варіанти названих вище: «великий сходняк» мільярдерів і мільйонерів – «з’їзд успішних підприємців», газовий «гоп-стоп» для України і Європи – «зрив поставок газу до Європи». Образність перифразів досягається взаємодією різнопланових конотативних компонентів: царі зі жезлами – «автоінспектори, які зловживають службовим становищем», тераріум однодумців – «пропрезидентська більшість», беззуба Феміда –«поблажливість українського судочинства щодо справ, до яких причетні політики, посадовці різних рангів або їхні родичі». Поширені перифрази з персонімами: український Сталін – «ідеальний очільник держави», «обойма» Ющенка – «адміністратори з оточення В. Ющенка», біблія Азарова – «Податковий кодекс».

Багато слів Інтернет-простору утворюються за словітворними моделями, які існують в українській мові. Особливо продуктивним є суфіксальний спосіб творення. За допомогою суфікса -к- утворено такі лексеми: літалка, ходилка, бродилка, зжималка, чистилка, малювалка, болванка – «очищення CD- або DVD-матриці». Інтернет-слова із суфіксом -к(а) мають значення опредметненої дії, процесу, назви предметів або вказують на результат дії: гармоніка, обкладинка, установка, обмотка, похибка, витримка. Суфікс -ник- виявляє активність під час творення слів: віндузятник – «користувач ОС Windows»; лінуксник – «користувач ОС LINUX»; чайник – людина, яка погано розбирається в комп’ютерах; залізячник – людина, що стежить за виникненням нового заліза; надолонник – КПК (кишеньковий персональний комп’ютер).

Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко. Однак продуктивною є універбація.

Універбація – утворення одного слова із словосполучення зі збереженням змісту. За допомогою суфіксальної універбації виникли неолексеми: водянка – «водяне охолодження комп’ютера»; друкарка – «текстовий редактор». За допомогою еліптичної універбації з’явилися такі новотвори: мама — «головна» (системна) плата системного блока; виділена – «виділена лінія доступу до Інтернет». За допомогою композиції: блохолов – «пошукова програма»; клоподав – «налагоджувальна програма». За допомогою абревіації: сисадмін – «системний адміністратор»; Лінуксоїд – користувач операційної системи Linux; ЧАП – ЧАсті Питання та Відповіді на них – розділ мережі Інтернет; Рама – (від RAM – Random Access Memory) – оперативна пам'ять; Ромка – (від ROM – Read Only Memory) – постійний запам'ятовуючий пристрій; сідішка (сідюшник) – компакт-диск (CD-ROM).

Отже, інтернет-неологізми – це природна реакція мови на динаміку реальної дійсності, а також – прагнення подати з авторських позицій певні важливі позамовні об’єкти, що вже мають свою назву або характеризуються ірреальністю та існуванням лише в авторській уяві.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка