Державний вищий навчальний заклад



Сторінка56/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   305
Омельченко Вікторія

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Бойко Л. П.
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ «КОЛЬОРОНАЗВА»
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Людство з давніх-давен цікавилося феноменом кольору і, як наслідок, намагалося певним чином пояснити його, з’ясувати його вплив на мозок і психіку. Колір став невід’ємним складником усіх галузей життя людини, він є одним із принципів культури, оточений комплексом смислових значень, асоціацій, тлумачень.

Відповідно, багатство барв навколишнього світу своєрідно відображається в мові. Як зазначає А. Порожнюк, не в усіх мовах існує однакова кількість назв на позначення кольору [1, с.28], і навіть деякі основні кольори спектра не завжди мають окремі назви. Саме тому колір є втіленням різних морально-етичних цінностей, він тлумачить свідомість, а найголовніше відображає національні особливості народу, його ментальність, характер.

Увага до кольоропозначеньу лексиці різних мовТ. Ф. Ковальової, І. В. Ковальської, Л. Г. Єгорової, С. В. Кулинської, О. А. Шеховцової, Л. А. Ковбасюк, Т. Ф. Семашко поширюється також і на фразеологічні одиниці з колоративним компонентом.Фразеологізми з компонентом «кольороназва» в порівняльному аспекті на прикладі української та інших мов вивчалиІ. І. Гуменюк, Л. А. Ковбасюк, Н. А. Потреба, Л. В. Бандурка та ін.

Мета нашої розвідки – проаналізувати семантику фразеологічних одиниць української мови з колірним компонентом.

Основним завданням фразеологізмів є увиразнення мовлення, його емоційне забарвлення, а у фразеологічних одиницях з колірним компонентом саме останній є вагомим складником, а іноді й домінантою, яка несе смислове навантаження. Колір допомагає створити яскраві зорові образи, наповнює мовлення барвами, емоційністю. За допомогою кольору можна навіть передати психологічний стан людини, її риси характеру, різні культурні та соціальні явища.

Свідченням актуальності обраної теми є навіть певна неузгодженість у термінології. Автори досліджень про слова-кольоропозначення в складі фразеологічних одиниць використовують такіномінації: кольорові означення (А. А. Брагіна), позначення кольору (Н. Ф. Пелевіна), кольорові прикметники (Є. В. Рахіліна), імена кольору (Р. М. Фрумкіна), кольоропозначення (Р. В. Алімпієва), колороніми, кольорові номени (І. О. Голубовська) тощо.

І. В. Ковальська так трактує слова на позначення кольору: кольороніми (від лат. color – колір, гр. onima – ім'я)– лексичні одиниці, денотативним значенням яких є ознака кольору [2].

Аналізуючи фразеологізми української мови з назвами кольорів, можна простежити частотність вживання того чи того кольору.Одним із найпоширеніших у складі фразеологізмів єчорний колір.Кольороназва «чорний» наділена складною семантичною структурою, у складі сталих сполучень слів виявляє більше десяти лексико-семантичних варіантів значення: «кольору сажі, вугілля» –чорний ворон[3, с. 124]; «тяжкий» –на чорну годину[3, с. 191], на чорний день[3, с. 191], чорний день[3, с. 209]; «поганий» –чорне слово [3, с. 666], чорне діло[3, с. 206]; «зрозумілий» –чорним по білому [3, с. 766]; «невеселий, похмурий» –як чорна хмара[3, с. 746], як чорний віл на ногу наступив[3, с. 110];«злий, лютий» –у роті чорно[3, с. 766];«небезпека» –чорні хмари збираються[3, с. 747]; «обмежений вузькими службовими обов’язками» –чорнильна душа [3, с. 229]; «недоглянутий» –тримати в чорному тілі [3, с. 192]; «зморений, втомлений» –як чорний віл у ярмі[3, с. 110].

Фактичний матеріал свідчить, що найчастіше чорний колір є символом страху, смутку, зла, ненависті. Наприклад, фразеологізм наганяти чорну хмару [3, с. 418] означає «псувати настрій кому-небудь, засмучувати когось», а чорна кішка пробігла [3, с. 298] – «хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки».

На відміну від чорного, білий колір є символом життя, святості, світла (біла кість [3, с. 298], біля пляма [3, с. 521], білий світ [3, с. 631], в очах замиготіли білі метелики [3, с. 386], занудити білим світом [3, с. 442], білий світ вернеться обертом [3, с. 631], білий світ коливається перекидьки[3, с. 631]). Фразеологічні одиниці з компонентом «білий» містять такі семи: «непрофесійно виконаний» –білими нитками шитий[3, с. 775]; «померти» –розпрощатися з білим світом[3, с. 581]; «незадоволений, апатичний» –нудити білим світом[3, с. 442]; «зимовий» –білі мухи[3, с. 413]; «відкритий, неприхований» –серед білого дня (білої днини)[3, с. 209].

Протиставлення чорного та білого кольорів трапляється в межах одного фразеологізму: видавати біле за чорне [3, с. 67]. Розтлумачити значення фразеологічної одиниці нам допомагає саме її кольорове наповнення: «виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним».

Невисокою частотністю вживання у фразеологічних одиницях характеризуютьсячервоний (червона юшка [3, с. 784], червоний півень [3, с. 504], пускати червоного півня[3, с. 587], проходити червоною ниткою [3, с. 580]) тазелений кольори(зелений змій [3, с. 267], молодий та зелений [3, с. 402], до зелених віників [3, с. 110], до зелених чортиків [3, с. 771],дати зелену вулицю [3, с. 178]).Фразеологізми зі складником «червоний» мають значення «основний, провідний» –проходити червоною ниткою (стрічкою) [3, с. 580], а також «пожежа чи її спричинення» –пускати червоного півня[3, с. 587]. Кольороназва «зелений» вживається у фразеологізмах на позначення молодості, недосвідченості (молодий та зелений[3, с. 402]).Зелений колір також асоціюється з життям і рухом, відображення цього знаходимо і у фразеологізмах: зелена вулиця[3, с. 139] –безперешкодний шлях у досягненні, доланні; давати зелену вулицю[3, с. 187] – створювати умови для безперешкодного розвитку.У ранньому християнстві зеленому кольору приписувалося не тільки позитивне, а й негативне значення, а саме, підступності та диявольської спокуси. Вважалося, що диявол мав очі зеленого кольору. Підтвердженням цього є фразеологічна одиниця зелений змій [3, с. 267] – «спиртні напої», що має жартівливий відтінок.

Рідше трапляються фразеологічні одиниці, ускладі яких вживаються такі кольори, як синій, жовтий, сивий. Фразеологізми із кольороназвою «синій» функціонують зі значенням:«бідний» –аж синій [3, с. 647]; «пов’язаний із алкоголем» –синій ніс [3, с. 437]; «романтичний» – синій птах [3, с. 582]; «далеко» – за синім морем [3, с. 406]. Фразеологічні одиниці із компонентом «жовтий» позначають «недосвідченість» –жовтороте пташа [3, с. 583], жовтороте пташеня [3, с. 583].Вирази із кольоронімом «сивий» мають семантику швидкоплинності життя, старості, яку переживає людина: сива борода [3, с. 36], до першої сивини [3, с. 644], з сивини віків [3, с. 644],сивіти сивиною [3, с. 636], сивіти дівкою [3, с. 644], до сивої коси [3, с. 308].Компонент рудий входить до складу фразеологізму як руда миша[3, с. 390], який характеризується варіантами вживання: як руда миш[3, с. 390], як руда миша зимою[3, с. 390], а також ані рудої миші[3, с. 390], ні рудої миші[3, с. 390], що має значення «у скрутному становищі, без ніяких запасів, зовсім порожньо». Найнижчою частотністю вживання характеризується сірий колір (сіра свита [3, с. 631]).Цей фразеологізм є застарілим, вживається на позначення бідної людини.

Отже, фразеологічні одиниці з компонентом «кольороназва» становлять значну, своєрідну за структурою та системою значень групу сталих виразів. Кольорами-домінантами найчастіше виступають чорний та білий, рідше червоний, зелений, синій, рудий. Фразеологізми з кольоративним компонентом є тим шаром фразеології, що відображає національні стереотипи, спосіб мислення українців, а відтак вони визначають національно-культурну специфіку самої фразеології.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка