Державний вищий навчальний заклад



Сторінка55/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   305
Омельченко Вікторія

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук.кер.: к. філол. н., доц. Ніколаєнко В. М.
СВОЄРІДНІСТЬ ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ В РОМАНІ

Ж. КУЯВИ «ДЕРЕВО, ЩО РОСТЕ В МЕНІ»

Художня деталь – поняття загальнонаукове, проте вона також є виразною стильовоюознакоютворчостіписьменника, яскравою характеристикою його майстерності.

У літературознавстві існують різні визначення поняття художньої деталі.Трактування деталі як одного іззасобів образотворчого мистецтва ґрунтовно описуєтьсяГ. Поспеловим і визначається як «частина, частка, подробиця» [4, c. 67], що виконує важливі функції у літературному творі. У літературознавчійенциклопедії художня деталь трактується як «різновид художнього образу; яскрава подробиця, частина цілого твору, що надає йому особливої переконливості, робить йогосемантично вагомішим, змістовнішим» [3, c. 271].

Дослідження художньої деталі прямо пропорційно залежить від появи нових творів, адже кожен письменник по-своєму тлумачить ту чи іншу деталь, вводить її в текст з тією метою, яку він ставить перед собою. Тому при порівнянністилів письма різних митців ми навряд чизнайдемо у них ідентичне трактування одних і тих жедеталей. Ю. Кузнецов зазначає:«Стильова манера письменникавиявляється не тільки у своєрідностівсьоготвору, а й в особливостях кожного з йогоелементів. Вибір деталей, ідейно-художнізавдання, які з їхдопомогоювирішуються, у різнихписьменниківрізні» [1, с. 233].

Роман Ж. Куяви «Дерево, що росте в мені» вийшов у світ в кінці 2014 року і залишається відкритим для досліджень. Саме тому вивчення художньої деталі у творі є актуальним.

Мета нашої розвідки – проаналізувати своєрідність художньої деталі в романі Ж. Куяви «Дерево, що росте в мені».

Художня деталь у творі найчастіше виконує функцію образотворчої і виразної подробиці, яка несе певне емоційне та змістовне навантаження, є одним із засобів створення портретів, характерів. Ж. Куявау романі найчастіше використовує «деталь-портрет» і «деталь-образ», що допомагає читачеві краще зрозуміти внутрішній світ персонажів твору. Основна увага, звісно, закцентована на характеротворенні головних персонажів.

Описуючи Чеславу, головну героїню, авторка неодноразово звертає увагу на родимку в неї на щоці: «Татко найперше торкнувся Чеславиної щоки. Правої. Там, де біля вушка пресолодкою шоколадною цукеркою, як називала мамка, красувалася її родимка. Лише так вона називала Чесину вроджену плямку. А донька й собі вірила, що її родимка солодка» [2, c. 53]. Ця деталь є наскрізною, адже зустрічається впродовж всього тексту, вонанабуває символічного значення: «Мамка завжди говорила, що моя родимка на щоці, ця, що в формі серця, – солодка. Добре розумію, про що вона казала. Ясно, не про справжній солод йшлося, а про інший. Але Матвій жодного разу про ту мою плямку не згадав, нічого про неї не сказав. Бо вона, певно йому геть ніяка. Може, й немила. Він її і помічає рідко, не те що смакує нею чи хоча б погляд солодить» [2, c. 150]. Подорослішавши, Чеся усвідомлює сутність своєї плямки на щоці, через ставлення до родимки транслює відношення оточуючих до себе. Наприклад, Сава, в якому згодом Чеслава знайшла свого однодумця, справжнє кохання, одразу побачив маленьку плямку, навіть був нею зачарований: «Сава допіру добре-добре роздивився, що в білявки на правій щоці, біля вушка – темна, кольору шоколаду родимка. Формою вона цілковито скидалася на мальоване серце, що часто зображають на всіляких листівках, зокрема й на валентинках» [2, c. 35]. Показом того, що Сава одразу впізнав у родимці форму серця є непрямий натяк авторки на те, що, пройшовши багато нещасть та страждань, Чеслава буде разом зі Савою.

Ще однією виразною деталлю, яка характеризує Чеславу, є її волосся: «Саме її пишне біле волосся передусім впало в око юнакові – воно спадало аж за край підвіконня, на якому сиділа ... плакса» [2, c. 13]. Дивлячись на гарний світлий колір волоссяЧесі, Сава сприймав її як янгола, називав золотоволоскою. Довгі коси героїні є показником не лише її зовнішньої краси та янгольської подоби, вони ніби тоненькі життєдайні нитки, з яких дівчина черпала силу для існування: «Видавалося, її волосся виростає з непроглядних віконних шиб, в’юнко стелиться, сягає самісінької лиштви, скидаючись на блідо-рожевий зорепад пишного суцвіття клема тиса. Воно сповивало ледь не всеньке її скоцюблене тіло» [2, с. 16].

Помітною портретною деталлю в романі є очі героїв. Незвично і водночас дуже вдало Ж. Куява робить акцент при зображенні очей сліпого батька Чесі: «Очі мав великі й світлі-світлі, ледь голубуваті, наче небо за двома легкими хмаринками... Тому-то голубінь його очей, мов у тумані втоплена...» [2, с. 50]. Виразні очі є свідченням того, що батько Чеслави мав добре серце, хоч сліпота – це покарання за помилки на шляху життя.

Також письменниця звертає увагу на руки, одяг, тіло, рухи персонажіві мовні та пейзажні деталі, які вживаються рідше, порівняно з аналізованими.

Отже, Ж. Куява часто звертається до використання художньої деталі, через яку ми можемо отримувати додаткову інформацію, розуміти внутрішній світ героїв чи прогнозувати розгортання сюжету. Деталь у романі є виразним показником художності твору, відіграє важливу ідейно-естетичну функцію.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка