Державний вищий навчальний заклад



Сторінка52/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   305
Мох Інна

магістр філологічного фак-ту

Наук. кер.: к.філол.н., доц. Сабліна С.В.
СИСТЕМА ДІЄСЛІВ СПРИЙНЯТТЯ, МИСЛЕННЯ І ГОВОРІННЯ
(НА МАТЕРІАЛІ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XV-XVIII СТ.)

У сучасній лінгвістичній науці триває дослідження лексико-семантичних груп лексики, зокрема і в зіставному аспекті: А. П. Критенко (назви кольорів), М. П. Кочерган (часові поняття), А. А. Бурячок (спорідненість та свояцтво),

В. О. Винник (одиниці виміру й ваги) та інші. Серед цих досліджень не знаходимо групи дієслів сприйняття, мислення й говоріння, хоча М. І. Голянич вважає, що вивчення вокабул із семантикою мовлення «розкриває шляхи людської думки, проливає світло на культури різних народів, спрямовує творчу мовну роботу на правильне ставлення до нових фактів мови, що виникають нині у зв’язку із культурним і суспільним розвитком» [1, с. 20]. Усі ці факти вказують на актуальність обраної теми.

Мета розвідки – виявити й описати дієслова сприйняття, мислення й говоріння як цілісної системи на матеріалі пам’яток української мови XV-XVIII століття.

Дієслова сприйняття, яких у історичному словнику Є.Тимченка нараховуємо 49 одиниць, умовно можна поділити на п’ять груп. Це дієслова зорового: бачити [2, с.45], вбачати [2, с. 86], наглядати, наглядовати [2, с. 452], назирати [2, с. 457], оглядати [3, с. 27], поглядати, поглянути [3, с. 126], соглядати [3, с. 338]. зочити [3, с. 337]; слухового: слухати [3, с. 332], переслухати [3, с. 100], вислухати [2, с. 154], дочутися [2, с. 231]; тактильного: тыкатися [3, с. 406], притикатися [3, с. 238], дотикатися, доткнутися [2, с. 229], нюхового/смакового сприйняття: пахати [3, с. 88], коштувати [2, с. 381], скоштувати [3, с. 326] та дієслова, що означають страх та задоволення: устрахатися [3, с. 443], пострашитися [3, с. 188], уконтентоватися [3, с. 424], солодитися [3, с. 338]. З точки зору походження переважна більшість дієслів сприйняття – старослов’янізми, хоча трапляються полонізми й лексеми литовського походження.

Семантика дієслів мислення передбачає наступні компоненти:

1) розумова діяльність у найбільш загальному вигляді, як процес (думати, мислити, досліджувати, виявляти, уподібнювати): мыслити [2, с. 442], намыслитися [3, с. 462], погадати [3, с. 125], мнимати [2, с. 431], домислитися [2, с. 222]; 2) процеси пізнання, суть яких полягає у наявності знання і процесі їх отримання; збереження знання у пам’яті і передачі у процесі навчання: розуміти [3, с. 289], зрозумивати, зрозумити [2, с. 340], довнимати, довнимати [2, с. 213], збагнути [3, с. 299]; 3) свідомість як стійка здатність за допомогою мислення опрацьовувати сприйняту інформацію: кмитити [2, с. 368], упаметатися [3, с. 431], упомятатися [3, с. 434]. Група дієслів мислення за походженням – давньорусизми, меншою мірою ˗ полонізми.

Серед дієслів говоріння виділяємо великий клас, що характеризує сам процес мовлення, тобто зовнішню сторону мови. Так, виділяємо дієслова, що характеризують різні прояви мовлення, наприклад, інтенсивність (голосно/тихо): верещати [2, с. 93], волати [2, с. 111], маркотати [2, с. 421]. Цей клас дієслів також має широку афіксальну варіантність: -мов-ити-: мовити [2, с. 432], мовляти [2, с. 432], змовити [2, с. 327], вымовити [2, с. 144], обмовляти [3, с. 13]; рек-ти: выречи [3, с. 151], изрекатися [2, с. 347], пророковати [3, с. 249]; -говор-ити-: выговорувати [2, с. 133], уговорюватися [3, с. 415], баяти [2, с 46], гадательствовати [2, с. 168]; -по-вѣд-ати-: повидити [3, с. 119], розповісти [3, с. 293], виповидати, виповісти [2, с. 149], оповидати, оповисти [3, с. 47]. З точки зору походження більшість лексем цього класу – давньорусизми та старослов’янізми. Разом із тим, фіксуємо сім запозичень з польської мови, що вкотре документує тісні мовні зв’язки української й польської мов.

Отже, дослідження дієслів сприйняття, мислення і говоріння в середньоукраїнській мові показало, що ця лексико-семантична група структурована, а в мовній картині світу середньовічної України уявлення про процеси сприйняття, мислення і говоріння особливим чином упорядковані – утворюють логічну систему.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка