Державний вищий навчальний заклад



Сторінка50/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   305
Мірошніченко Лілія

студентка 3 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к.пед.н., доц. Бакаленко І.М.
МЕТОДИЧНА СПАДЩИНА ІВАНА ОГІЄНКА
Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов'язку. І це не випадково. Адже свій природжений хист ученого, педагога, державного, громадського, церковного і культурного діяча він однаковою мірою успішно застосовував і як мовознавець та літературознавець, і як редактор та видавець, і як перекладач та поет, і як ректор та міністр, і як православний митрополит та історик української церкви. Важко сказати, в якій із названих сфер діяльності І. Огієнко залишив найпомітніший слід.

Сучасні дослідники приділяють велику увагу вивченню різних аспектів діяльності І. Огієнка, зокрема досліджують його державотворчу (М. Тимошик, І. Тюрменко), культурно-просвітницьку та освітянську (В. Ляхоцький, Л. Ляхоцька, А. Марушкевич), релігійно-філософську (А. Колодний, Л. Филипович, З. Тіменик), літературознавчу (М. Тимошик, О. Мишанич, В. Мацько), мовознавчу (А. Бурячок, Л. Мацько, В. Задорожний) діяльність.

Метою статті є визначення своєрідності лінгводидактичної спадщини І. Огієнка та вплив її на становлення та розвиток методики викладання мови.

У багатому доробку вченого особливе місце займають дослідження з історії української культури, зокрема української мови. Найбільш відомими в галузі мовознавства є його праці: «Український стилістичний словник», «Чистота і правильність української мови», «Сучасна українська літературна мова», «Історія української літературної мови», «Наука про рідномовні обов’язки».

Найбільшим внеском Івана Огієнка до педагогічної думки України є розробка та реалізація концепції національного виховання. Основною його метою Огієнко вважав виховання дітей свідомими українцями, справжніми патріотами своєї батьківщини. Великого значення він надавав рідній мові, а також національним звичаям, обрядам, історії та фольклору [4].

На думку І. Огієнка, Бог, родина, рідна мова, культура і батьківщина є тими духовними цінностями, на яких має ґрунтуватися весь виховний процес. О. Коркішко акцентує увагу, щосаме І. Огієнко ввів у науковий обіг таке поняття, як «рідномовне виховання» [2, с. 61]. Створену вченим науку про «рідномовні обов’язки» можна назвати «концептуальним мовним статутом», виконання якого повинно стати обов’язком кожного громадянина України [4, с. 14].

Провідну роль у патріотичному вихованні І. Огієнко відводив сім’ї, адже саме в ній дитина вперше чує рідну мову, долучається до споконвічних традицій, вчиться шанобливо ставитися до батьків, родичів, сусідів. За допомогою школи та церкви ці якості підсилюються. Слід підкреслити, щопослідовником ідейІ. Огієнка стала відомий український педагог Софія Русова.

Неважко помітити, що І. Огієнко постійно наголошував, що найголовнішу роль у вихованні дитини відіграє рідна мова. І найповніше свої ідеї національного виховання педагог втілив як автор підручників рідної мови. Як вважав учений, гарний підручник з рідної мови – то національне надбання. Саме з першої читанки дитина одержує початкові уявлення про світ, долучається до мовного багатства свого народу. Першою умовою для кожного навчального видання І. Огієнко ставив написання його загальноукраїнською літературною мовою. Укладаючи підручники, він вважав доцільним використання віршів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та інших класиків, а також надавав великого значення наочним засобам навчання: малюнкам, таблицям, ілюстраціям [4].

Висунувши перед кожним українцем альтернативу: «Хочеш добра своїй нації – не нехтуй рідною мовою», І. Огієнко підкреслював, що вимагати від кожного знання мови замало, потрібно забезпечити реальну можливість оволодіння нею. Палкий заклик ученого: «Будемо вчитися рідної мови!» – і сьогодні звучить актуально в Україні [4, с. 11].

Реалії нашого сьогодення не лише дають підстави для вивчення досвіду педагога І.Огієнка, але й спонукають до його відродження та впровадження в життя. С. Мартиненко зазначає, що педагогічні ідеї І. Огієнка залишаються вагомими і важливими для розвитку сучасної школи і перегукуються з нинішніми проблемами освітян. Особливого значення для сучасних вчителів набуває книга І. Огієнка «Школа й рідна мова», яка повинна стати настільною для кожного вчителя [1, с. 65].

І. Кучинська, детально проаналізувавши, систематизувавши і узагальнивши погляди І. Огієнка на виховання підростаючого покоління, пропонує сучасним вчителямвласні розробки факультативних занять для учнів старших класів загальноосвітньої школи з проблем виховання духовних цінностей особистості [3, с. 99]

Ідеї І. Огієнка повинні втілюватися в життя не лише державою і урядом, але, насамперед, вчителями середньої школи. Їх всебічне, глибоке і творче використання допоможе нашій сучасній школі створити ту основу, яка найбільшою мірою відповідатиме головному завданню освіти незалежної України – досягненню нею світового рівня.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка