Державний вищий навчальний заклад



Сторінка46/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   305
Логвиненко Катерина

студентка 3 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Зубець Н. О.
ПОЛІТИЧНА ЕВФЕМІЯ В ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПАХ

УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИКІВ

Сьогодення українців, як ніколи, політизоване. Роль політичного дискурсу у суспільстві невпинно зростає, а використання відповідних мовних одиниць є потужним способом мовленнєвого впливу. Розв’язання політичних завдань залежить від того, наскільки адекватно вони будуть презентовані мовними засобами. Цікавими для вивчення, аналізу й розкриття теми щодо використання евфемізмів у політичному дискурсі є публічні виступи українських політиків.

Питання вивчення евфемії як лінгвокультурного явища, що полягає в заміні грубих, різких слів і виразів м’якшими, віддавна привертало увагу мовознавців та ставало об’єктом дослідницького інтересу лінгвістів.



Аналіз досліджень та публікацій свідчить про те, що явище евфемії викликає значний інтерес вітчизняних (А. В. Брюховець, Н. Д. Борисенко, В. Б. Великорода, І. В. Решетарова, К. С. Серажим, Ж. В. Чернега) та зарубіжних (Л. М. Артюшкіна, Л. П. Крисін, Ю. С. Баскова, Н. Ц. Босчаєва, Дж. Лоуренс) науковців. Дослідники називають різні способи ефімізації за мовними рівнями реалізації евфемістичної функції, як-от: фо­нетичний, морфологічний, лексико-семантичний, синтаксич­ний. Кожен із способів складається з певних прийомів [2].

Серед українських політиків найуживаніший прийом творення евфемізмів є лексико-семантичний спосіб евфімізації: п’ята колона (депутати-зрадники), клан (мафіозне угрупування), виборчий фарс (недійсні вибори), народні обранці (депутати), ін­форма­тивна війна (вплив на цивільне населення іншої держави шляхом поширення певної інформації) : І не лише тому, що в її складі десятки народних депутатів є п'ятою колоною Росії. За 17 років, протягом яких на Донбасі панував клан Януковича, в регіоні забули, що таке чесне голосування. Виборчий фарс 2 листопада ставить під величезну загрозу мирний процес [1].

В українському політичному дискурсі активно вживаються евфемізми утворені за допомогою генералізації, що полягає у заміні небажаного визначення родовим терміном або словом широкої семантики [4, 11]. Наприклад: Я розпустив стару Верховну Раду не лише тому, що вона довгий час була слухняним інструментом у руках диктатора [1]. Слово диктатор виступає евфемізмом, бо не називає конкретну особу – колишнього президента України В. Ф. Януковича.

Поширеним способом евфемізації є також заміна номінативних одиниць рідної мови іншомовними еквівалентами. Зазвичай, іншомовні слова уживають, щоб приховати, завуалювати негативні явища в політичному житті країни або зробити номінацію етично можливою для публічної сфери спілкування [2].

Яскравим прикладом уживання в ролі евфемістичних одиниць запозичених слів є слово дестабілізація: Тому навіть за умов, коли проти України здійснюється військова агресія, коли на дестабілізацію країни кинуто шалені гроші і величезні ресурси, ми однозначно проведемо чесні вибори, як і провели президентські [3]. У цьому контексті слово-евфемізм розуміємо як «руйнування» або навіть «знищення», «зазіхання» на територіальну цілісність.

Серед прийомів морфологічного способу евфемізації ефективним є спосіб негативної префіксації, адже він дозволяє пом’якшити реальні проблеми суспільства, зокрема коли йдеться про реформи: І ми зі шляху реформ, і зі шляху змін в країні нікуди не звернемо. Ми усвідомлюємо те, що на першому етапі вони непрості, і сприйняття людей також непросте [3]. З метою приховування ступеня складності реформ вживається евфемізм непрості. Ми розуміємо в який важкий час живемо, але щоб полегшити сприйняття громадян застосовується слово нелегкий: Це нелегкий час. 

Використовується також графічний спосіб евфемізації: І зрозумілих кроків, які б означали задній хід бойовиків у питанні про так звані "вибори" [1]. Слово в лапках у цьому випадку означає, що проведені вибори є недійсними, незаконно проведеними.

Евфемізація в публічних виступах політиків здійснюється за допомогою повного антоніма прямої номінації – антифрази / антифразиса. Це різно­вид енантіосемії, троп, що полягає в навмисному, спеціально заданому вживанні мовної одиниці з протилежним значенням або конотацією [2]: Проведення псевдовиборів торпедувало закон і різко загострило ситуацію на Донбасі [1]. Уживання такої лексеми розглядається подвійно. З одного боку, слово має семантику запуску, а з іншого – протидію. Отже, позитивне значення замінюється протилежним – негативним.

Політичні промови, що становлять собою взірець ораторського мистецтва, використовуючи розвинутий інструментарій риторики для здійснення головної мети – переконання, – виявили наявність великої кількості засобів впливу, що дає змогу дійти висновку про велику сугестивну силу політичного виступу.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка