Державний вищий навчальний заклад


Ленок Марія студентка 2 курсу філологічного фак-ту Наук. кер.: к. філол. н., доц. Бойко Л. П. СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ПОРІВНЯНЬ У ПОВІСТІ



Сторінка43/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   305
Ленок Марія

студентка 2 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Бойко Л. П.
СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ПОРІВНЯНЬ У ПОВІСТІ

М. МАТІОС «ЧЕРЕВИЧКИ БОЖОЇ МАТЕРІ»

Продуктивним засобом збагачення системи зображально-виражальних засобів мови є порівняння. Усе частіше письменники вдаються до них, аби виділити специфічну характерну рису чого-небудь, проектувати відсторонене сприйняття дійсності, і при цьому зростає дослідницький інтерес щодо вивчення їхньої стилістичної природи.

«Порівняння – це явище, покладене в основу багатьох образних засобів мовлення; його традиційно вважають найпростішим мовним засобом образності. Воно є синкретичним, оскільки перебуває на межі між тропеїчними і нетропеїчними стилістичними прийомами» [2, с. 1].

Вивченню стилістичних особливостей порівнянь присвячено чимало праць науковців, зокрема Н. Арутюнової, Д. Ащурова, А. Вежбицької, 

В. Григор’єва, Л. М’яснянкіної, М.Черемисіної, І. Шенько та інших.

Метою нашої розвідки є стилістичний аналіз порівнянь, зафіксованих у повісті М. Матіос «Черевички Божої Матері».

Автори більшості досліджень, присвячених функціонуванню порівнянь у різних стилях мовлення, зокрема в художньому, вказують на такі стилістичні функції компаративних структур:


  • функція пояснення, уточнення якогось поняття;

  • функція конкретизації, унаочнення зображення якогось явища;

  • функція підкреслювання тієї чи іншої думки;

  • функція створення живих, переконливих образів;

  • функція пожвавлення внутрішньої форми метафоричного слова [2, с. 2].

При аналізі порівнянь, використаних М. Матіос у повісті, будемо спиратися саме на цю класифікацію.

М. Матіос посідає почесне місце серед когорти сучасних українських письменників. Авторка наповнює власним розумінням сюжети, утверджує ті відтінки, які прагне сама відтворити, не нав’язуючи читачам упередженого ставлення до прочитаного.

Художня майстерність М. Матіос виявляється в психологічних описах персонажів, явищах навколишньої дійсності, урізноманітненні мови персонажів. Тому найбільш характерними і широковживаними в стильовому спектрі письменниці є порівняння, у яких світ природи взаємодіє з людиною, є частиною її життя. Завдяки цьому досягається розуміння всього живого на землі, його взаємозалежність та взаємозумовленість. Крім цього, порівняння вносять емоційність та образність у текстову тканину творів. Беручи з розмовної мови поширені порівняльні конструкції, письменниця використовує їх як матеріал для нових художніх образів. Такі порівняння пояснюють один предмет через інший, наприклад: Були вони всякі: високі й низькі, опецькуваті, й худі, як тріска… [1, с. 64], Тепер змалілий, як дитина, і сумирний, як круглий сирота… [1, с. 177], …голова ось-ось одірветься від в’язів і покотиться під тонкі, як патички, її ноги…[1, с. 173], … майський мед діда Івана не такий солодкий, як була торішня бесіда красного комісара [1, с. 150].

Компаративні звороти в повісті М. Матіос ситуативно і психологічно обумовлені, так за допомогою порівняння конкретизується і унаочнюється зображення фізичних: Дитина, як підкошена, зсувається на підлогу дзвіниці [1, с. 149], …і дівчинка знову важко переставляла ноги, ніби вони у неї були підбиті [1, с. 174], …мотиляв у такт своєї голови, що повільно і безперестанно, як маятник годинника, сіпалася з боку в бік [1, с. 116] і психологічних станів персонажів: Дитина розтягувала слова, мовби гойдалася на канаті [1, с. 76], З очей (Іванки) бризкали сльози, як молоді горохи… [1, с. 81], …стримуючи крик, тільки вищала від гострих колючок, що впивалися в неї, як оси… [1, с. 80], явищ навколишньої дійсності: А братчики любляться між собою, як дрібні хмарки над головою у вечірньому небі… [1, с. 14], На порозі вівтаря, ніби від вітру, хилитаються два худі язики грубих – вінчальних свічок [1, с. 151], Перед Спасом на Борсукові городи посипався град, та такий – ніби воронячі яйця [1, с. 34]. Такі порівняльні конструкції є найбільш поширеними в повісті. 

Для підсилення опису зовнішності головних персонажів письменниця використовує «оцінну назву-предмет» [3, с. 45]: Хана раз у раз підводила дрібне лице з великими, як сливи, очима до Абрамових очей – і довго й незмигно дивилася в них, ніби хотіла там залишитися… [1, с. 178], …а місяць – вивершений, наче теперішній мамин живіт… [1, с. 5], …чекали поки Лев Рендигевич із круглим, як бочечка, черевцем, зважить їхні бебехи з яблуками [1, с. 107].

Для повісті характерні порівняння, що поєднують у собі функцію пояснення, уточнення якогось поняття. Письменниця, розширюючи компонентний склад компаративних структур, створює своєрідну сюжетну замальовку: Скрадаючись, дуже поволі, майже навприсядки, так, ніби хоче вхопити кота за хвіст, вона вертає назад… [1, с. 6], …долоні були розвернуті до сонця, ніби приготовлені до молитв [1, с. 171], Вони насуваються зусібіч, як опришки із бабусиної розповіді, ніби намагаються захистити від страху [1, с. 19] тощо.

За допомогою порівнянь письменниця передає своє ставлення до описуваного, наприклад: …черевички Божої Матері називається, – що так само, як і папороть, дає чудодійну силу лише тому, хто застане її цвітіння [1, с. 23], Скажу вам, перебирають людьми і землями, як горіхами… [1, с. 57], Другий день Іванка бродить довколишніми лісами і верхами, ніби її зловив блуд [1, с. 200]. Такі порівняльні конструкції нечисленні, оскільки авторка відсторонено фіксує всі події, надаючи право читачеві ставати на той, чи той бік.

В окрему групу можна об’єднати порівняння, які використовуються для створення живих переконливих образів. Такі конструкції широко представлені в повісті, як-от: На здоров’я купую, щоби була моцна, як вода в потоці [1, с. 92], …а далі як зарегоче – ніби горіх з усієї сили потрусить [1, с. 99], Серед тих чорних людей, які викочувалися, ніби гарбузики з-за Марфиної поточини, є і її тато… [1, с. 172], … я до тебе з добрим словом, а ти молотиш у вікна – як ціпом горох молотиш?! [1, с. 35], Іванка долала половину дороги, обвита, неначе головка капусти… [1, с. 83] та ін.

У повісті «Черевички Божої Матері» трапляються порівняння, які виконують функцію пожвавлення внутрішньої форми метафоричного слова, що засвідчує зв’язок порівняння й метафори. При цьому існують певні відмінності: порівняння поширює мовлення, а метафора скорочує

(Н. Арутюнова). Наприклад: Летіла так, ніби за нею гналися десять хортів ‒ нестримно [1, с. 85], …посадила в сідло живого – на мільйон брунатних душ! – мурашника, ніби цебром окропу ошпарила ‒ несподівано [1, с. 81], Іванка йде селом з Дідькової Ями так, ніби її печуть п’яти… ‒ швидко [1, с. 165], …сказала якось так дуже холодно, ніби ківш води на неї хлюпнула ‒ несподівано [1, с. 46]. Зближення характеристик порівняння і метафори, які розгалужують (скорочують) значення описуваного дають змогу безпомилково визначити емоції та почуття персонажів, які змінюються протягом усього твору.

Отже, у повісті «Черевички Божої Матері» М. Матіос за допомогою порівнянь передає фізичні та психологічні стани персонажів, створює експресивні портрети головних героїв та описує навколишню дійсність, на тлі якої відбуваються події.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка