Державний вищий навчальний заклад



Сторінка41/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   305
Курган Валентина

магістр філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Сабліна С.В.
ТРАНСОНІМІЗАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗООНІМІКОНІ

Система власних імен постійно привертає увагу лінгвістів, однак на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки зооніміка, як підрозділ ономастики, залишається малодослідженою. Певний час її вважали недостатньо серйозною, такою, що не заслуговує на увагу. Однак сьогодні домінує думка про те, що клички тварин – кіноніми та феліноніми становлять особливий вид лексики з глибокими традиціями, що й зумовлює актуальність нашого дослідження.

Метою роботи є з’ясування мотивів номінації собак та котів і способів творення їхніх кличок у сучасній українській та польській мовах.

Для кінонімів характерними є семантико-стилістичні особливості, які забезпечують маркованість цього типу лексики. Відповідно до цього можна окреслити їхні головні семантичні компоненти, виражені граматично: 1) предметність, притаманна будь-якій власній назві; 2) значення істоти, пов’язане з індивідуалізацією живої істоти; 3) вираження належності до певної статі у формі граматичного роду слова. За словами М. І. Сюсько, «головна особливість зооніма полягає в тому, що, називаючи тварину, ми її одночасно й характеризуємо, адже в кличках відбиваються різні ознаки тварини (її властивості, відношення й т. п.) [1, с. 26].

Мотивація називання домашнього улюбленця ім’ям людини найчастіше прозора – для багатьох домашня тварина є повноцінним членом родини. Тому господарі намагаються таким чином ще більше олюднити своїх улюбленців.

Окрему групу складають клички тварин, в основі яких покладено ім’я видатної персоналії. Деякі господарі називають своїх улюбленців на честь видатних людей, найчастіше культурних діячів. У реєстрових журналах ветеринарних клінік немало таких кличок: Вітас, Елвіс, Амадей, Адольф, Айсідора, Мунк, Лаура, Кафка, Ленні.

Найпоширенішими кличоками тварин є ті, які асоціюються у їх господарів із героями літературних творів, кінофільмів, мультфільмів. Вони мотивовані людською ментальністю, особливостями характеру господаря чи тваринки, багатогранністю людської фантазії, але найчастіше – сподіваннями господаря знайти чи виховати у свого улюбленця певні риси, що сподобались йому в літературних героях. Серед кличок собак, найпоширеніші в цій групі є клички Рекс і Мухтар – головні герої однойменних фільмів. Кличка Санчо має літературний відповідник Санчо Панса – центральний персонаж роману «Дон Кіхот» Мігеля де Сервантеса. Зрозуміло, що господар песика мотивується саме переконаннями того, що собака є вірним другом господаря.

Поширеними є клички: Каспер (герой однойменного мультфільму), Тігра (герой мультфільму «Віні Пух»), Нафаня, Кузя (з мультфільму «Домовий Кузя»), Каштанка (головний персонаж оповідання А.П. Чехова), Леопольд – (головний персонаж однойменного мультфільму), Мальвіна (головна героїня казки «Золотий ключик»), Дюймовочка.

Із появою диснеївських мультфільмів у к. ХХ на п. ХХІ ст., найпоширенішими кличками є саме ті, які вживаються у цих мультфільмах чи фільмах. Діти, а з ними й дорослі, із захопленням дивляться кожну з картин і нерідко знаходять аналогії зі своїми улюбленцями: Адель, Багіра, Бакс Банні, Бетмен, Гарфілд, Вальтер, Кевін, Клео, Коллінз, Майла, Панда, Патрік, Ральф, Роксі, Сімба, Урфін.

Не менш цікавою є група, в якій клички мотивуються міфологемами, що покладені в основу кличок собак, очевидно через асоціацію із розмірами чи силою цієї тварини. Наприклад, бультер’єр і ротвейлер Юпітер, Зевс, Марс. Подібні клички мотивуються сильним, і навіть погано підвладним характером тварин, їх здатністю до непослуху й поганої дресури. Давньоєгипетська історя та міфологія є досить продуктивною для творення кличок котів. Найпоширенішою в цій підгрупі кличкою є Сфінкс, Фараон, Клеопатра, Рамзес.

Наступна група – це клички тварин, мотивовані іменами відомих персоналій. Це можуть бути імена всесвітньовідомих зірок, діячів культури, кіно, мистецтва: Курт (соліст гурту «Нірвана»), Клімт (художник), Моне (художник), Амадей (композитор), або ж дуже популярних людей своєї країни – серед українських – це Лоліта (відома співачка), Потап (співак), Ляшко (політик), Тарас (письменник); серед польських – це Адам (Адам Міцкевич), Шопен.

Можна виокремити такі онімопари за асоціативною ознакою: 1) антропонім → фелінонім (С́оня «жіноче ім’я» і Со́ня «кличка кішки, яка характеризується тими самими соматичними особливостями, які властиві первинному носієві, а саме – людині»); 2) міфонім → фелінонім (Ма́вка «у міфології русалка з довгим лляним волоссям» і Ма́вка «кличка кішки з характерним волосяним покривом (довгошерсті кішки)»); 3) теонім → фелінонім (Люцифе́р «у християнстві антагоніст Бога» і Люцифе́р «кличка кота, який характеризується психологічними особливостями, які виникають в уявленні людей щодо цієї персоналії»).

Отже, зооніми дійсно мають антронімоподібний характер, що проявляється на лексико-семантичному, структурно-граматичному функціональних рівнях. Багато фактів свідчать про формування зоонімії як самостійного ономастичного класу. В переважній більшості випадків вибір клички відбувається випадково й залежить винятково від уподобань господаря, ставлення до тварини тощо.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка