Державний вищий навчальний заклад



Сторінка37/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   305
Ковнір Анна

студентка 2 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Стовбур Л. М.

ІМЕННИКОВІ КОНФІКСИ З ПОСТПОЗИТИВНИМ
КОМПОНЕНТОМ -j(а) У ТВОРЧОМУ ДОРОБКУ ВАСИЛЯ СТУСА

Сучасна словотвірна система українського іменника характеризується наявністю в ній великої кількості розгалужених у семантичному та структурному плані конфіксальних дериватів. Конфіксальні деривати привертають значну увагу науковців з різних причин. Ці похідні мають досить складну й багато в чому ще не зовсім зрозумілу історію. У семантичному плані вони становлять інтерес з точки зору особливостей їх функціонування в різних словотвірно-семантичних полях, структури та лексико-словотвірного значення.

Вітчизняні мовознавці зробили багато досліджень в цьому напрямку: сформовано принципи дериватологічного аналізу похідних, здійснено опис дериваційної системи сучасної української мови (О. Безпояско, З. Валюх К. Городенська, В. Горпинич,
Є. Карпіловська, Н. Клименко, І. Ковалик, В.Німчук, та інші), опубліковано нариси з історії іменникових афіксальних дериваційних засобів (С. Бевзенко, С. Самійленко), здійснено описи динаміки низки афіксальних морфем чи групи морфем (П. Білоусенко, І. Іншакова, К.Качайло, О. Меркулова, І. Олійник, Л. Стовбур).

Мета нашої статті – з’ясувати специфіку використання іменникових конфіксів з постпозитивним компонентом - j(а) у творчості В. Стуса.

Конфіксація – окремий, досить своєрідний спосіб словотворення, і його специфіка полягає в тому, що словотворчі засоби в процесі деривації приєднуються до твірного слова не окремо, а комплексно [1, с. 17].

Конфікси – це складна переривчаста двохелементна морфема, що має єдине словотвірне значення, яке формують її складники [4, с. 72]. Особливістю словотвірного значення конфіксальних дериватів є те, що компоненти тієї його частини, яку виражає афікс, розподіляються між елементами конфікса, другий елемент якого передає загальне відношення предмета до поняття, названого мотивувальним словом (класифікуюче значення), а перший конкретизує це загальне відношення, виражаючи різні значеннєві модифікації (лексичне спів- значення). Таке розмежування компонентів словотвірного значення між елементами словотвірного засобу спостерігається тільки при конфіксації.

Створюючи нове слово, конфікс уводить його в певний лексико-словотвірний клас, зумовлює його належність до конкретної частини мови, а також формує нову мовну одиницю. В основі семантичної функції конфіксів лежить їхня здатність передавати різні типи значень [3, с. 16].

Широко представлений конфіксальний спосіб словотворення іменників у творчості В. Стуса. Предметом нашого аналізу стали форманти з постпозитивним компонентом - j(а,), виявлені у поезіях Василя Стуса.

Найпродуктивнішим є конфікс без-…-j(а): і за твоїм жалінням заскорузлим, / за безголів’ям – просвітку нема [6, с. 47]; ( Буде спокійний сон? / І не мучитиме безсоння? / Аж ні? Я не рахуватиму до тисячі, / заколисуючи себе / рівномірним диханням?) [6, с. 111]; З високої тверді явися! / В земному бездонні – ярій! / По людях, бідо, не по лісі / дорога твоїх веремій. [6, с. 487]; Оборон / Господніх нам не відати. Прощай / рокований на смерть, по бездоріжжю / я вирушив од тебе. [6, с. 502]. Найчастіше такий конфікс уживається для творення іменників з абстрактним значенням «заперечення, відсутність того, що назване мотивувальним словом».

Конфікс по-…- j(а): Пригадуєш? – так ясно починалось, / важке подзвіння билось об піддашшя, / соломою ушите [6, с. 44]; Я витягатиму власне тіло, / наморене за цілий день / у біганині по чергах, / бібліотеках і далеких побаченнях [6, с. 112]; Повечір’я ще тліє, / іще хвіртка рипить, / іще видно дорогу, / іще гусне жара [6, с. 123]; Грайливо обнявши погруддя різьблене, / ти світ обернула на давні літа, / аж серце, збудившись, забилось шалено / і стиглі додолу хилились жита [6, с. 512]. Аналізований афікс бере участь у творенні абстрактних та опредметнених назв.

Конфікс під-…- j(а): любив пізнавати людей / по очах, по устах, підборіддю, / розрізняючи їх, мов курчат [6, с. 31]; За роком рік росте твоя тюрма, / за роком рік підмур’я в землю грузне [6, с. 47]; Пригадуєш? – так ясно починалось, / важке подзвіння билось об піддашшя, / соломою ушите [6, с. 44]. Цей морфематичний комплекс надає похідним значення «те, що розташоване нижче, під чимось, названим мотивувальним словом».

Конфікс над-…- j(а): Тріпоче небо голубом / в кущистім лісовім надбрів’ї… [6, с. 73]; З надвечір’я визирає ніч. / Виповнився, визрів ярий обрій [6, с. 116]. У першому прикладі похідне слово називає частину тіла людини, розташовану над чимось, позначуваним твірним словом, а в іншому випадку – відтинок часу, що триває перед часом, названим вивідним словом.

Конфікс роз-…- j(а): І гайвороння геть заговорило / нерадісним шелепанням розкрилля / нерадісну покору куширів [6, с. 75] «широко розкриті крила»; Наснилась, мов сонце – жовтава і біла / і душу купав твій, як літепло, сміх, / і все гомоніла про щось, гомоніла, / руками закривши розпуття доріг [6, с. 512] «перехрестя». Похідні цього типу здебільшого є десубстантивами з локативним значенням.

Конфікс уз-…- j(а): На узбережжі німоти стою один єдиний, / питаю: ти це чи не ти на всій недолі винний [6, с. 509]; Ти дивишся, гамуючи свій натерп / довго ждання. І спомин, що мене / до тебе в’яже ретязем страшнішим / за цей, що в узголов’ї. Знов те саме: / дешева приблякає сухозлоть [6, с. 513]. Афікс творить деривати із семантикою «щось, розміщене або призначене розміщуватись поблизу, вище або вздовж того, що названо вивідним словом».

Конфікс су-…- j(а): Ви наче нічні криниці / (хлюпоче вода божевільна) / загублені в паді (вгорі – / хлюпочуть сузір’я) [6, с. 454]. Утворення з цим конфіксом має збірне значення, тобто «ділянка зоряного неба, група яскравих зірок, об’єднаних спільною назвою».

Отже, ми розглянули невелику групу іменникових дериватів, утворених за допомогою конфіксів з постпозитивним компонентом - j(а,), що зафіксовані у творах В. Стуса. Кожен формант служить для реалізації певного словотвірного значення. Таким чином творяться деривати словотвірно-семантичного поля абстрактності та локативності, рідше – опредметненої дії.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка