Державний вищий навчальний заклад



Сторінка35/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   305
Кліпіліна Дар’я

студентка 3 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к.філол.н., доц. Бойко Л.П.
СЕМАНТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

З АНТРОПОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ

Сучасний стан розвитку мовознавчої науки відзначається посиленим інтересом до проблем фразеології. Формування фразеологічного фонду, внутрішня форма й мотивованість фразеологічних одиниць, їх системні відношення, теоретичні засади фразеотворення – ось далеко не повний перелік проблем, які знаходять висвітлення в роботах вітчизняних дослідників.

Важливим завданням лінгвістики є дослідження національно-мовної своєрідності фразеологізму, бо в кожній мові вона має неповторний план вираження і таким чином фіксує національний колорит мови. У фразеології чи не найяскравіше відбивається досвід народу, своєрідність його світобачення, оскільки в ній найбільш чітко виявляються специфічні засоби відображення концептуальної картини світу. «Фразеологічні одиниці – явище самобутнє й специфічне. Вони не стільки описують навколишній світ, скільки інтерпретують його, виражаючи суб’єктивне, емоційне ставлення носія мови до дійсності» [1, с. 88].

Гуманізація суспільства, утвердження пріоритету людини, очевидно, зумовили тенденцію до аналізу мовної картини світу через антропологічну призму. У зв’язку з цим неабиякий інтерес для дослідження становлять фразеологічні одиниці з назвами людей.

Упродовж останніх років спостерігається активізація мовознавчої діяльності в цьому напрямку, про що свідчать дисертаційні праці А. М. Кравчук, Н. М. Пасік, О. А. Мороз,
О. В. Сафронової та ін. Подібні дослідження важливі як з мовознавчого боку, так і з загальнокультурного, оскільки мовна картина світу, у тому числі фразеологічна одиниця як її компонент, містить риси народу – творця фразеології. Як слушно зауважує Л. А. Лисиченко, «...для мовної картини світу суттєвою є система значень і семантичне наповнення кожного мовного знака» [2, с. 134].

Метою цієї розвідки є спроба проаналізувати семантичні особливості фразеологізмів з назвами людей з позиції впливу значення слова-компонента на цілісну фразеологічну семантику.

Фразеологічні одиниці добиралися з українських фразеологічних словників та видань пареміографічного характеру [див.: 3-5].

Особові імена в минулому мали виразну соціальну оцінку і зберегли її в складі фразеологізмів. Ці імена розвивають соціально-оцінні конотації, які за характером забарвлення є найчастіше негативно-оцінними, рідше позитивно-оцінними та нейтральними.

Частотність негативно забарвлених значень пояснюється закономірністю людського буття, а також здатністю мови жваво реагувати на негативні сторони суспільного життя, негативні риси людей. Серед частотних негативно-оцінних конотацій виділяються: «нерозумна людина» (дурний як Омелько; як Стецько); «ледача людина» (У лінивої Хими свято щоднини; Якби хотів Хома, так би робив і дома); «невміла людина, недотепа» (удалося як тій Солосі; Заробив, як Хома на качалках: одну продав, а дев’ять на плечах баби побили); «безталанний чоловік, невдаха» (Нещасному Макару нема талану); «людина, яка багато говорить, базіка» (Що Гапці на вухо, те й Векла знатиме; баба Палажка; балакуча Хвеська); «неохайна людина» (як Клава; як Манька з мильного заводу; як Фрося); «жадібна людина» (На тобі, Гаврило, що мені немило; Їж, Мартине, мати ще підкине; як Пріська одрізала); «п’яниця» (Овдію, п’єш цілу неділю, а я тобі, Овдію, та й нічого не вдію!; Як не як, а Хома пияк).

Позитивно-оцінні конотації особові імена в складі фразеологічних одиниць розвивають рідше, оскільки до позитивних явищ життя народ ставиться більш спокійно. Основними і частотними конотаціями вважаються: «гарний, коханий чоловік» (Хоть не Василій, а серцю милий; Гляну на вид, то й скажу, що Демид); «гарна, вродлива жінка чи дівчина» (Нашій Горпині гарно і в хустині; Того добра годинка, в кого жінка Маринка); «працьовита людина» (товкущий Марко; Для нашого Федота не страшна робота); «гарний господар, господиня» (Гриць за волами, Гриць і за дровами; як у тьоті Каті).

Нейтральні конотації є наслідком більш абстрагованої характеристики людини і зумовлені експресивними можливостями особових імен, уживання яких замість назв «чоловік», «жінка», займенників посилює експресію фразеологізму, робить фразеологічний образ живішим і більш наочним: Не кожна Ганна і гарна (Ганна – «дівчина, жінка»); Любила Якова, та не всякого (Яків – «чоловік»); Хто про Хому, а хто про Ярему («той – цей»).

Отже, семантичний аналіз фразеологізмів підтвердив, що антропонімічні компоненти відіграють провідну роль у формуванні семантики фразеологічних одиниць, надають їм особливої експресивності та емоційно-оцінного забарвлення, створюють лінгвокраїнознавче тло.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка