Державний вищий навчальний заклад



Сторінка33/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   305
Касперова Юлія

студентка 3 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н. Зубець Н. О.
СЕМАНТИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ЗРУШЕННЯ В ЛЕКСИЦІ СУЧАСНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ (НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТ «УКРАНА МОЛОДА»
ТА «УРЯДОВИЙ КУР’ЄР»)

Міграційні процеси всередині лексичної системи активізують механізми розвитку мовної семантики, сприяють якісному оновленню лексичного складу. Реагуючи на всі зрушення в соціумі та свідомості мовців, сучасні друковані періодичні видання стають віддзеркаленням цих процесів і тенденцій мовного розвитку та вдосконалення.

Спостереження дослідників (Т. Коць, І. Самойлова, О. Стишов, О. Тараненко та ін.) над лінгвальною практикою ЗМІ дозволяють говорити про розширення й поглиблення змістового обсягу значної кількості слів, тобто виникнення в них лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), завдяки яким відбувається поповнення та удосконалення виражально-зображальних засобів літературної мови. Так, О. Стишов зауважує, що «постійне зростання загального обсягу знань, інтенсивний розвиток суспільства безпосередньо позначаються на значеннєвих модифікаціях, на збільшенні загального обсягу семантичної структури мови»
[2, с. 211].

Об’єктивні й неперервні зміни в лексичному складі української мови виявляються в постійному рухові слів між різними групами активної та пасивної лексики [1, с. 18]. Характерною рисою сучасного газетно-публіцистичного стилю стало широке використання застарілої лексики як стилістичного засобу для підвищення експресивної функції, підсилення виразності й емоційності. Перегрупування активного і пасивного шарів лексики супроводжується різноманітними семантичними зрушеннями, перетвореннями та формуванням нових значень. Показовими є зміни, що сталися з давно відомими в українській мові лексемами, які через актуалізацію в газетному узусі зазнали модифікації семантичної структури. Наприклад, зрушення в семантиці з’явилися в лексем бомонд (поява семи «коло людей, що складають найвпливовішу частину суспільства, публічні особи, видатні, популярні люди зрізних сфер діяльності); патронат (актуалізується семантика «форма покровительства впливових людей, можновладців»); світлиця (перехід слова в розряд спеціальної, термінологізованої лексики – «такі приміщення спеціально облаштовують у навчальних закладах, військових частинах, музеях, на виставках, з патріотично-виховною та просвітницькою метою»).

Мовна практика сучасної української періодики підтверджує широке використання застарілої лексики в переносному значенні, ця категорія актуалізованих лексичних одиниць слугує матеріалом для активного утворення нових яскравих метафоричних образів. Ефектним засобом вираження авторської емоції є вживання таких лексем у складі негативно-оцінних, іронічних метафор: Перш ніж відправити на Батьківщину, місяців зо два в німецькому місті Ростоці їх перевіряли сталінські опричники (УМ № 86, 17. 05. 2014); За даними міліції, вчора до Києва прибуло 14 тисяч «рекрутів» із регіонів (УМ № 67, 13. 04. 2014).

Як показують спостереження, деякі застарілі лексичні одиниці, актуалізувавшись на сучасному етапі, вже закріпили за собою переносні значення, які й зафіксовані в новітніх тлумачних словниках. Близькими до аналізованої групи є лексичні одиниці, що в сучасних словниках не позначені ремаркою як застарілі або історичні, але походять з фонду історичної або міфологічної лексики, наприклад: реверанс – шанобливий уклін з присіданням (пряме значення), перебільшений вираз шанобливості, розшаркування (переносне значення): Я вже звик до закидів стосовно «жлобської» назви, в якій начебто вчувається реверанс перед «старшим братом» (УМ № 72, 20. 04. 2007); вакханалія – за часів античності – свято на честь бога родючості і виноградарства Вакха, що супроводжувалось оргіями (пряме значення); оргія, розгульне бенкетування, невгамовне пияцтво (переносне значення): Слід зупинити вакханалію зловживань у сфері, де беззастережно панує держава… (УК № 39, 25. 02. 2011). Деякі лексеми (барон, принц, король, престол), що позначають явища, поняття і реалії, властиві сучасному державному ладу інших країн, але не є характерними для державного устрою України, використовуючись на сторінках української преси в переносному значенні, надають експресії та виразності контекстам, наприклад: В одних новоявлені земельні барони забрали землю, яка належала законно колгоспникам після розпаювання, в інших – крутії від бізнесу серед білого дня вкрали заощадження… (УК № 95, 01. 06. 2013); Лискучий, переконливий посткомуністичний «принц» Олександр Кваснєвський лишається одним із найулюбленіших українцями зарубіжних політиків (УМ № 58, 30. 03. 2007); Тепер він справжній король Донбасу. Якщо спитати будь-кого, хто стикається з бізнесом, то він знає прекрасно: на всі підприємства, на всі найзапитаніші галузі діяльності має вплив Ринат Ахметов (УМ № 176, 27. 09. 2010); «Багато облич спадкоємиці узбецького «престолу» – назва статті про доньку президента Узбекистану (УМ №238, 22. 12. 2010).

Отже, в мові сучасної газети виділимо три найактивніші семантичні процеси: розширення/звуження обсягу значення та переосмислення семантики (зміщення або модифікація).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка