Державний вищий навчальний заклад



Сторінка30/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   305
Калюжна Анжеліка

студентка 4 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. пед. н., доц. Слижук О. А.
ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ НЬЮ-ЙОРКСЬКОЇ ПОЕТИЧНОЇ ГРУПИ У ШКОЛІ

ХХ ст. – особливий період розвитку української літератури. Всупереч заборонам та репресіям, літературні діячі розширили обрії національної літератури шляхом оновлення тематики, проблематики, форми творів та арсеналу художніх засобів, що зумовило виникнення широкої палітри літературних напрямів, шкіл та груп. На цьому етапі велику роль у розвитку української літератури відіграли діаспорні майстри слова. На жаль, їх творчість у радянський час була вилучена з літературного процесу, але сьогодні вона є невід’ємним компонентом національної культури.

Яскравим феноменом української еміграційної літератури є Нью-Йоркська поетична група. Дослідженням її існування та творчості займалися літературознавці О. Астаф’єв [1], М. Ільницький [2], М. Ревакович [3] та методисти Г. Бійчук, А. Фасоля [4;5].

Осягнення творчості поетів Нью-Йоркської групи є важливим не лише для розуміння психології наших співвітчизників, що були вимушені покинути Батьківщину, а й для повного осмислення особливостей творчих пошуків митців другої половини ХХ ст., чим і пояснюється актуальність нашого дослідження.

У школі Нью-Йоркська група вивчається у складі оглядової теми поряд з явищем «шістдесятництва», також на цьому занятті передбачається розгляд історичних умов другої половини ХХ ст. та тенденцій сучасної (постмодерної) літератури. Матеріал надзвичайно об’ємний та складний, тому його доцільно подати у лекційній формі з елементами бесіди.

Почати урок необхідно з актуалізації опорних знань, для чого найкраще застосувати прийом бесіди, в ході якої можна задати учням такі запитання:



  • Дайте коротку характеристику історичних умов першої половини ХХ ст.

  • Які літературні та мистецькі течії, угрупування репрезентують українську літературу першої половини ХХ ст.? Назвіть представників.

Наступний етап уроку – сприйняття та засвоєння нового матеріалу. Розпочати лекційний виклад треба з історичного контексту епохи, висвітливши суспільно-політичні події на материковій Україні, особливості української еміграції того часу та основні літературні тенденції. Це буде тим місточком, що допоможе перейти до творчості Нью-Йоркської групи.

Говорячи про нью-йоркців, слід зауважити, що вони опинилися за кордоном у дитячому віці, тому не так гостро відчували втрату Батьківщини, духовного зв’язку з нею, як представники старшого покоління. Це один з факторів, що вплинув на їхній світогляд та творчість.

Цікавим є також питання про створення групи. Воно докладно висвітлене у статтях А. Фасолі та М. Ільницького, але треба звернути увагу учнів на назву, яку Ю. Тарнавський пояснює так: «Нью-йоркський, -а, -е» – прийшло нам на думку відразу, бо прикметник цей дуже влучно окреслював наше наставлення «відбиватися від традицій», особливо українських, а також жорстокість урбанізації, яку ми всі відчували і яка відбилася в наших творах» [4, с. 41]. Обов’язково слід зазначити, що Нью-Йоркська група – це група однодумців, яка не мала ні статуту, ні програми, ні фіксованого членства.

Після розкриття особливостей створення та існування групи доцільно коротко подати характерні риси творчості нью-йоркців, які стали для них об’єднуючим фактором:

1. спільна етнокультурна основа та світоглядні позиції;

2. орієнтація на модернізм;

3. відмова від політичної заангажованості мистецтва;

4. свобода творчого пошуку митця, тому у кожного з членів групи своя творча манера, зовсім несхожа на манеру іншого;

5. проголошення гасла «поза традицією».

На останньому пункті варто зупинитися докладніше та пояснити одинадцятикласникам, що «відкинувши народницькі ідеологеми, заперечивши усталені норми, члени НЙГ творили кожен свою, не схожу на інші (в межах групи, і в порівнянні з творчістю ровесників радянської України) поезією» [3, с. 44].

Основні стильові риси творів нью-йоркців (багатство тропеїчних засобів, оригінальність стилістичних фігур та синтаксису) найкраще показати на прикладі конкретного твору.

Літературознавці часто порівнюють творчість представників Нью-Йоркської групи та «шістдесятників», тому завершальним етапом уроку (після огляду явища «шістдесятництва») буде визначення їх спільних та відмінних рис шляхом бесіди. Результати порівняння можна подати у вигляді таблиці:




Нью-Йоркська група

«Шістдесятники»

Спільні риси

1.

Націленість на новизну, на пошук.

2.

Прагнення утвердити суверенність людської особистості, право на її самовияв.

3.

Оновлення художніх форм.




Відмінні риси

1.

Відхід від традицій.

Орієнтація на поетичні традиції, а також на фольклор. Поєднання традиції та новаторства.

2.

Намагання звільнитися від патріотичних та національних обов’язків.

Увага до політичного та суспільного життя, протест проти зведення людини до ролі гвинтика в механізмі державної машини.

3.

Різна тематика та проблематика творів, що зумовлено умовами життя митців в діаспорі та на материковій Україні.

Отже, творчий доробок Нью-Йоркської групи відіграє важливу роль в осягненні особливостей розвитку літературного процесу другої половини ХХ ст. Вчитель повинен донести учням думку про те, що незважаючи на деяку окремішність творчості нью-йоркців від національної літератури, вона є невід’ємною складовою українського культурного простору. Осмислення феномену Нью-Йоркської групи можливе лише через призму історико-культурних умов епохи та літературних тенденцій, які вплинули на тематичний спектр та художню специфіку творчості її представників.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка