Державний вищий навчальний заклад



Сторінка272/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   268   269   270   271   272   273   274   275   ...   305
Чернявський Богдан

студент магістратури фак-ту іноземної філології

Наук. кер.: к.філол. н., доц. Василина К.М.
СЕРЕДНЬОВІЧНА ДИХОТОМІЯ БОРОТЬБИ ДОБРА І ЗЛА У ТВОРЧОМУ ПЕРЕОСМИСЛЕННІ ДЖ. ГАРДНЕРА

(НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ «ГРЕНДЕЛЬ», 1971)

Філософські проблеми боротьби добра і зла постійно опиняються у фокусі уваги митців, науковців, реципієнтів. Вирішення цієї дилеми на користь одного чи іншого начала визначається світоглядними установками конкретної культурної традиції. Постмодерністська свідомість постійно вступає у творчій діалог з культурними кодами попередніх епох, переосмислюючи їх у ігровому ключі. Середньовічний культурний спадок постійно актуалізується у сучасній мистецькій традиції: фентезійні тексти насичені алюзіями на артурівські романи, кінематографічні твори наповнені героями та монстрами середньовічного архаїчного епосу тощо.

Не дивлячись на те, що специфіка реалізації певних конвенцій середньовічної культури у сучасному художньому дискурсі періодично опиняється у центрі наукової уваги (А. Волков, Г. Гачев тощо), все-таки цілісного дослідження уявленої проблеми на сьогодні не існує. Тож, думається, що вивчення конкретно текстових сучасних інтерпретацій окремих фрагментів світоглядної парадигми середньовіччя сприятиме створенню цілісної картини функціонування традиційного сюжетно-образного матеріалу в постмодернізмі.

Метою цього дослідження є вивчення особливостей переосмислення середньовічної концепції боротьби добра і зла у романі «Грендель» Дж. Гарднера.

Вже з назви роману стає очевидним, що автор вдається до зміни фокалізації з нульової на внутрішню, тобто оповідь увесь час йде від головного персонажа (з точки зору не добра, а зла). Передоручаючи оповідь чудовиську Гренделю, автор зміщує центр наративу, що сприяє перенесенню етико-естетичних акцентів та дозволяє більш детально і глибоко зобразити все те, що відбувається з Гренделем, дає змогу побачити його з іншого боку, допомагає висвітлити усі його переживання та сподівання щодо майбутнього у його жалюгідному житті.

Якщо у середні віки епічний світ був чітко розділений на «своїх» і «чужих», то у сучасній світоглядній парадигмі відсутня визначена межа між добром і злом. У поемі Грендель сприймався однозначно як втілення зла, що треба викорінити («…one began to fashion evils, that field of hell. Grendel this monster grim was called, march-riever mighty, in moorland living, in fen and fastness; fief of the giants the hapless wight a while had kept since the Creator his exile doomed…» [1, I]). У сучасному ж романі він зображується як суперечлива істота, як суб’єкт, вартий уваги і розуміння, хоча і залишається породженням зла: «…One more dull victim, leering at seasons that never were meant to be observed. "Ah, sad one, poor old freak!" I cry, and hug myself, and laugh, letting out salt tears, he he! till I fall down gasping and sobbing...» [2, I].



Роздуми нещасного монстра над тим, наскільки несправедливим до нього був Бог, котрий зробив його таким чудовиськом і до того ж одиноким, просякнуті гіркою та їдкою іронією: «…so it goes with me day by day and age by age, I tell myself. Locked in the deadly progression of moon and stars. I shake my head, muttering darkly on shaded paths, holding conversation with the only friend and comfort this world affords, my shadow…» [2, I].

Внесення нового пафосу призводить до переосмислення сутності подій давнини, при цьому іронічність робить роздуми Гренделя близькими сучасному реципієнту, котрий знаходиться під впливом песимістичних імпульсів інформатизованого суспільства одиноких і розрізнених індивідуумів.

Вочевидь, Гарднер намагається наблизити твір до рівня розуміння сучасного читача, доказом чого стає епізод, коли Грендель веде діалог з небесами, при цьому він використовує непристойний жест: «…I make a face, uplift a defiant middle finger, and give an obscene little kick…» [2, I], завдяки цьому відбувається десакралізація давнього образу, його профанізація. Грендель виказує свою зневагу до Бога і ілюструє розхожу у ХХ столітті тезу про те, що «Бог помер», а отже, можливо, померло і добро, яке захищає людей від зла.

Слід зауважити, що у романі Дж. Гарднера «Грендель» превалюють негативні персонажі, в той час як у поемі більше позитивних героїв. У середньовіччі питання перемоги добра над злом було дуже актуальним, тому у поемі про Беовульфа присутні детальні описи його подвигів, яких добрих вчинків. Варто звернути увагу на їх мотивація, сформована під впливом середньовічного ставлення до дійсності. Герой має здійснити подвиги не заради багатства, а заради більш високої нагороди – слави у віках та творення добра.

З точки зору постмодерністської стилістики, у романі Беовульф творить свої подвиги під впливом марнославства, слава заради слави. Як і у поемі, у кінці роману данський воїн відриває руку чудовиську, і той тікає в нікуди. Як у сні, він доходить до стрімчака, де на нього вже чекають звірі і дивляться на нього безглуздим та байдужим поглядом. Вони радіють його краху: «They watch with mindless, indifferent eyes,…enjoying my destruction…» [2, XII]. Ось і розв’язка твору, але залишається незрозумілим вмирає Грендель, чи ні. Тому можна стверджувати, що роман має відкритий фінал, характерний для творів постмодерністської орієнтації. Автор не дає надії на однозначну перемогу добра над злом, а залишає вирішення проблеми за читачем.

Література

  1. Beowulf [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.classicly.com/read-beowulf-online-free/page/1

  2. Gardner J. Grendel [Електронний ресурс] / J. Gardner. – Режим доступу: http://alfalib.com/book/read/id/23160




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   268   269   270   271   272   273   274   275   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка