Державний вищий навчальний заклад



Сторінка266/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   262   263   264   265   266   267   268   269   ...   305
Степанченко Данііла

студентка 4 курсу фак-ту іноземної філології

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Василина К. М.
АВТОБІОГРАФІЧНІ МОТИВИ У РОМАНІ ЗЕЛЬДИ ФІЦДЖЕРАЛД «ВРЯТУЙ МЕНЕ, ВАЛЬС»

Сучасні вчені вважають, що жанр автобіографії бере свій початок ще в античні часи, проте незважаючи на багатовікову історію, наукове осмислення цього літературного явища має доволі коротку історію, адже довгий час автобіографія ніби існувала поза літературою. Лише у першій половині XX століття науковці почали замислюватись над окремими зразками жанру, а в 1975 р. вийшла книга Ф. Лежена «Автобіографічний пакт», котра зафіксувала існування автобіографії як літературного жанру.

В даній роботі Ф. Лежен сформулював канонічне визначення жанру, яке залишається актуальним і в наш час. Так, зокрема дослідник стверджує, що автобіографія - це текст з ретроспективною установкою, за допомогою якої реальна особистість розповідає про власне існування, робить акцент на своєму особистому житті, особливо на історії становлення своєї особистості [цит. за 1, с. 37].

З того часу виникає ціла низка наукових розвідок з різних аспектів автобіографічної літератури, особливе місце серед яких посідають наукові дослідження Богомолова Н. А., Галієвої Г. Ю., Морженкової Н.В., Сапожнікової Ю. Л., Чекалова П. К., Черкашиної Т. Ю. та інших.

Не дивлячись на наявність різноманітних поглядів на специфіку автобіографічної літератури, до сьогодні не існує цілісного, ґрунтовного теоретико-літературного дослідження всіх аспектів поетики автобіографії. Тож, для реставрації картини становлення автобіографічного дискурсу сучасної літератури необхідно розглянути окремі етапи розвитку автобіографічного письма.

У цьому контексті твір Зельди Фіцджералд «Врятуй мене, вальс» є вельми цікавим об’єктом для вивчення, адже не лише ілюструє використання автобіографічних мотивів у контексті реалізму, але й виступає яскравим девіантним, жіночим варіантом автобіографії.

Метою даної статті є виявлення специфіки та функцій автобіографічних мотивів у романі Зельди Фіцджералд «Врятуй мене, вальс».

Даний роман є оповіддю про приватне життя його автора - Зельди Фіцджералд, а прозова форма твору свідчить про наявність у ньому ознак художньої автобіографії.

У романі присутня така риса автобіографічної літератури як ретроспективність зображення, що проявляється у спогадах наратора про своє минуле, особливо про дитинство.

Крім того, роман З. Фіцджералд побудований із дотриманням хронології розвитку подій: спостерігаємо становлення особистості Алабами, яка проходить такі етапи: дитинство, намагання усвідомити власне “я”, одруження, страждання від бездіяльності, спроба реалізувати себе в житті за допомогою балету, криза, спричинена фізичною травмою та смертю батька.

Протосюжетом виступає життя оповідача, а прототипом головної героїні – сама Зельда. Не можна не помітити, що велика кількість фактів, презентованих у романі, співпадають з епізодами життя сім’ї Фіцджеральдів та Сейрів. Перш за все, те, що батько головної героїні, Алабами, також є суддею, як і його прототип містер Сейр, батько Зельди. Алабама також має двох сестер (як і сама авторка) тощо.

Співпадає також і рід занять Девіда та його прототипа Скотта – вони обидва є митцями, але Фіцджеральд – у літературі, а Девід – у образотворчому мистецтві, він є художником. Як і чоловік Зельди, Скотт, Девід також знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Алабамою в той час, коли він ще служить воєнним. Ситуація, коли батько головної героїні забороняє їй виходити заміж за художника-початківця, який невідомо чи зможе утримати свою сім’ю, також нагадує реальний епізод із життя Зельди та Скотта. Основна проблема твору «Врятуй мене, вальс» - пошук себе та спроби не стати тінню відомого чоловіка – черговий значний збіг із життям Зельди.

Варто відзначити, що розповідь у романі ведеться від першої особи, а це ще одна із рис автобіографічної літератури. Психологізація образу головної героїні, прототипом якої є автор книги, також свідчить про наявність автобіографічних мотивів у романі.

Водночас, у романі присутній вимисел та автоміфологія, які, втім не суперечать логіці жанру, бо З. Фіцджералд створює художній вимисел на базі свого життя. Не можна не відзначити також, що автор певною мірою переосмислює факти власного буття, переписуючи фінал подружніх стосунків пари. Як відомо, Фіцджералдам так і не вдалося владнати свої суперечки та прожити довге, щасливе життя. Натомість Найтам це вдалося, адже твір завершується тим, що Алабама перестає займатися балетом, вона задумується над життєвими пріоритетами та робить для себе висновок, що сімейні цінності є для неї найважливішими. Відкритість фіналу та незамкнутість життєпису Алабами – ще одна особливість художньої автобіографії.

Отже, як бачимо, у романі З. Фіцджералд «Врятуй мене, вальс» реалізуються основоположно ознаки жанру художньої автобіографії, починаючи з існування у персонажів твору прототипів та закінчуючи автоміфологією, однак, автобіографічні риси тісно переплетені із художнім вимислом, і саме цей синтез робить твір у певному сенсі неповторним та цікавим для прочитання.

Література


  1. Черкашина Т. Ю. Основные тематические блоки в структуре жанра автобиографии /
    Т. Ю. Черкашина // Вестник ОГУ. – 2014. - № 1(162). – С. 36-40.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   262   263   264   265   266   267   268   269   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка