Державний вищий навчальний заклад



Сторінка265/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   261   262   263   264   265   266   267   268   ...   305
Слесь Лілія

студентка 4 курсу фак-ту іноземної філології

Наук. кер.: к.філол.н., доц. Морошкіна Г.Ф.
ДО ПРОБЛЕМИ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОГО ДИСКУРСУ: ГЕОМЕТРІЯ ЖИВОПИСУ ЗАСОБАМИ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА

Сутність мистецтвознавчого дискурсу та його призначення вдало охарактеризувала Н.В.Злиднєва: «Німе мистецтво зображення схильне до слова не тільки в плані породження образу, але й в плані рецепції: не володіючи власною мовою опису, зображення імпліцитно вербально у відношенні потенційно вербальних коментарів і літературних асоціацій ідеального глядача» [2, с. 64].

Сучасний мистецтвознавчий текст представлений великою кількістю лексичного матеріалу, який різниться за характером кореляції із зображуваною формою. При цьому головною метою вербальної інтерпретації першоджерела є сприяння більш глибокому проникненню в його смислову палітру.

Лінгвіста в живописному творі цікавить не стільки те, що може охопити людський погляд, скільки «цілий комплекс якостей, про які може бути тільки розказано», те, що можна описати, вдаючись до засобів об’єктивації естетичного досвіду з допомогою структур природної мови [3].

При цьому варіативність засобів репрезентації форм у мистецтвознавчому дискурсі спровокована самою сутністю мистецтва – «вільною грою творчої уяви, джерелом неповторних естетичних вражень, інструментом духовного самовдосконалення іншого, внутрішнього, космосу – людської душі» [1, с. 298].

В результаті дослідження франкомовного мистецтвознавчого дискурсу, було доведено, що збагачення мистецтвознавчого дискурсу нерідко відбувається шляхом запозичення термінів, концептів з інших сфер людської діяльності, крізь призму яких і розглядаються живописні елементи. Таким чином, зображена сукупність геометричних фігур може інтерпретуватися:


  1. як вияв музичної домінанти: l’équivalent plastique d’une figure musicale; l’irrégularité des contours donne une impression de sonorité et d’amplitude musicale; un espace géométrisé dont les accords de rythme sont comparables à ceux que la musique organise dans le temps; à l'aide des formes cubiques l'artiste traduit l'univers musical de ses compositeurs de prédilection; la musique dans cette créature aux formes hybrides;

  2. як похідна архітектури: la vigueur gestuelle et la monumentalité des formes ont été inspirées par la rigueur de l’architecture romane; au lieu d’esquisser la structure et de peindre ensuite les détails, le peintre a littéralement construit le tableau comme un maçon ou un sculpteur.

Пошук реалізації одних і тих же смислів, загальних живопису та іншим видам мистецтва інтенсифікує ефект від сприйняття художнього твору, демонструє семіотичне злиття культурних смислів, яке створюється в природно-мовній формі і з урахуванням художнього артефакту.

Як бачимо, мистецтвознавчий дискурс не є звичайним спостереженням та описом візуального, це - синтетичне охоплення художнього образу дійсності і мовного судження про нього, яке реалізується завдяки особистому досвіду мистецтвознавця. При цьому геометрія живопису крізь власну філософію номінацій створює особливий простір зі своєю неповторною, до певної міри унікальною інтерпретацією.

Література

1. Будний В., Ільницький М. Порівняльне літературознавство.- К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 430с.

2. Злыднева Н.В. Изображение и слово в риторике русской культуры ХХ века.- М.: «Индрик», 2008. – 304 с., илл.

3. Степанов Ю.С. Общность теории языка и теории искусства в свете семиотики // Известия АН СССР. СЛЯ. Т. 34. № 1, 1975. С. 10.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   261   262   263   264   265   266   267   268   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка