Державний вищий навчальний заклад



Сторінка246/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   242   243   244   245   246   247   248   249   ...   305
Латушкіна Катерина

студентка 2 курсу фак-ту іноземної філології

Наук. кер.: к.філол.н., доц. Андрєєва І. О.
ІНДИВІДУАЛЬНА КАРТИНА СВІТУ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В МОВЛЕННЄВІЙ ПОВЕДІНЦІ ОСОБИСТОСТІ

Феномен індивідуальної картини світу знаходив висвітлення в працях багатьох іноземних (Л.Вінтгенштейн, М. Везер, Ф. Тенбрук) та вітчизняних (А. А. Потебня, Ф.Ф. Фортунатов) науковців. Проте розгляд цього питання в лінгвістичній площині були започатковані порівняно нещодавно. До сих пір серед дослідників відсутня єдина позиція щодо критеріїв визначення індивідуальної картини світу та параметрів її реалізації в мовленні. Саме тому льним э запропонована наукова розвідка, яка має за мету уточнення визначення індивідуальної картини світу, аналіз наукових векторів її дослідження та з’ясування параметрів її реалізації в мовленнєвій поведінці особистостей. Матеріалом дослідження виступала теоретична наукова база з проблематики картини світу.

Отже, перші згадки про картину світу з’явилися в галузі релігієзнавства (Ф. Тенбрук), соціології (М. Везер) та філософії (Л.Вінтгенштейн), коли були зроблені перші спроби осягнути зв'язок між оточуючим світом та людиною з погляду на його вплив на характер думок індивіда. Лінгвістичний же аспект цих досліджень започаткував В. Гумбольд, який висунув гіпотезу втілення матеріальної та духовної культури особистості в її мовленнєвій поведінці. Потужним подальшим розвитком цього твердження вважають теорію лінгвістичної відносності Е. Сепіра та Б. Л. Уорфа, згідно з якою, мова визначає мислення людини, процес пізнання, а, отже, й поведінку. Таким чином було покладено основи двом протилежним лінгвістичним напрямам дослідження питання картини світу: когнітивному та лінгвокогнітивному [7, c. 49-57].

Зважаючи на усе вищезазначене, логічним є твердження про неоднозначність такого явища, як індивідуальна картина світу. Однак, взагалі, картина світу традиційно трактується як певне уявлення про навколишній світ, що є частиною як індивідуального, так і колективного знання, що формується в процесі взаємодії із оточуючим світом [2]. Складовими картини світу є концепти, тобто одиниці ментального лексикону людини, що складаються з ціннісного, образного та понятійного компонентів [4, c. 89-94]. Різновидом картини світу є мовна картина світу, що характеризує особливості прояву загальних уявлень про світ саме на мовному рівні.

Слід зазначити, що на нашу думку, недостатньо розробленою залишається проблема класифікації мовних картин світу, адже, за однією з наукових гіпотез, унікальність кожного індивіда зумовлює унікальність його картини світу, тобто типи картин світу та їх кількість прямо залежать від структури суспільства та його членів. Відповідно, актуальною залишається наступна низка невирішених наукових питань, а саме:


  • критерії розмежування наукової та ненаукової (наївної) картин світу;

  • ступінь їх образності;

  • рівень впливу культурного, суспільного та етнічного факторів на їх формування;

  • зв'язок із концептуальною картиною світу;

  • встановлення законів відбору мовних засобів відповідно до картини світу, тощо.

Аналізуючи вищенаведені наукові проблеми, ми вважаємо цілком правомірним твердження про актуальність дослідження саме індивідуальної картини світу, адже вона являє собою певну ментальну загальну модель навколишнього світу у конкретного індивіда, що впливаю на його мовленнєву поведінку, ступінь реалізації та успіх комунікативних цілей.

Таким чином, поняття індивідуальної картини світу залишає поле для подальших наукових досліджень з різних аспектів цього мовного феномена. Отримані в результаті нашого аналізу результати можуть бути корисними для майбутніх розвідок з цього питання, у тому числі і в процесі практичного аналізу особливостей реалізації індивідуальної картини світу на мовному матеріалі.

Література


  1. Власова Е. А. Соотношение понятий «язык», «культура» и «картина мира». – Филологические науки. Вопросы теории и практики. – Тамбов: «Грамота», 2010. - №7. – 61-64 с. Режим доступу: http://scjournal.ru/articles/issn_1997-2911_2012_7-1_13.pdf

  2. Гончарова Н. Н. Языковая картина мира как объект лингвистического описания. – Известия Тульского государственного университета. – Тула: ТулГУ, 2012. - №2. Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/yazykovaya-kartina-mira-kak-obekt-lingvisticheskogo-opisaniya#ixzz3SD4meIIf

  3. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. – Волгоград: «Перемена», 2002. – 331 с.

  4. Маслова В. Лингвокультурология. Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 208 с. Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/maslova/index.php

  5. Пименова М. В. Языковая картина мира: Учеб. пособие // М. В. Пименова. – М.: ФЛИНТА, 2011. – 108 с.

  6. Попова З. Д., Стернин И. А. Очерки по когнитивной лингвистике. – Воронеж: Изд-во «Истоки», 2001. – 191 с.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   242   243   244   245   246   247   248   249   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка