Державний вищий навчальний заклад



Сторінка245/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   241   242   243   244   245   246   247   248   ...   305
Кузнецова Катерина

студентка 5 курсу фак-ту іноземної філології

Наук. кер.: к. філол. н. Биба М.О.
ФРАЗЕОЛОГІЧНА ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ FIESTA В ІСПАНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ

Сьогодні за концептом вже закріпився статус оперативної одиниці ментальності, яка на вербальному рівні позначається словом, словосполученням чи фразеологізмом [1, с.103]. В царині концептуальних досліджень фразеологізми привертають дослідницьку увагу через те, що увесь досвід нації закріплений в стійких мовних виразах, які відображають дух народу та його картину світу. У фразеологізмах фіксуються знання про звичаї, традиції, побут народу та навіть його поведінку. За словами В.М. Телії фразеологічний склад мови – це «дзеркало, в якому лінгвокультурологічна спільність індентифікує своє національне самопізнання» [3, с. 82].

Прийнято говорити про трикомпонентну структуру концепту, яка включає понятійний, перцептивно-образний та валоративний складники [2, c. 7]. У фокусі пропонованого дослідження – концепт FIESTA в іспанській лінгвокультурі, уявлення про який можна скласти на основі аналізу фразеологізмів, що висвітлюють ту чи іншу сторону концепту. Так, об’єктом дослідження постає концепт FIESTA в іспанській лінгвокультурі. Предметом дослідження є фразеологізми з компонентом fiesta, метою дослідження є виявлення когнітивних ознак як структурних елементів концепту FIESTA в іспанській лінгвокультурі. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) здійснити вибірку та проаналізувати фразеологізми з компонентом fiesta; 2) виявити нові когнітивні ознаки концепту FIESTA в іспанській лінгвокультурі.

На початковому етапі дослідженні нами вже було виявлено, що концепт FIESTA в іспанській лінгвокультурі являє собою квант знань про феномен свята, що може бути державним або релігійним, представляє собою масове народне гуляння або просто вечірку в колі друзів. Темпоральні характеристики концепту свята різняться, адже свята в Іспанії проходять майже не припиняючись, деякі з них можуть відзначатися один день, а деякі тиждень або навіть більше.

У семантиці паремій міститься такий елемент концепту FIESTA, як їжа:

Fiesta sin comida, no es fiesta cumplida.

No hay holganza sin vianda.

Вона є однією з найважливіших складових під час будь-якого святкування, як і компонент напої. Зокрема, алкогольні напої постають невід’ємним елементом свята, що фіксується у прислів’ях:

Fiesta sin vino, no vale un comino.

Romería de cerca, mucho vino y poca cera.

Ni fiesta sin vino, ni olla sin tocino.

Наступні прислів’я додають до змісту концепту FIESTA такої ознаки, як музика, яка також вважається необхідною під час святкування:

Fiesta sin guitarra, ni es fiesta ni es nada.

En tiempo de fiestas, la guitarra, no se presta.

Матеріальна сторона свята також виявляється значущою в іспанській лінгвокультурі, що зафіксовано у висловах:

El día de fiesta, dinero cuesta.

Esta fiesta la hace un devoto, con el dinero de otro.

Семантика наступних прислів’їв вказує на іншу характеристику свята, а саме на його матеріально-тілесну основу:

Ni fruta sin desperdicio, ni hombre sin vicio, ni romería sin fornicio.

Después de tragos y fiesta, mira bien con quien te acuestas.

Релігійна складова посідає значне місце в структурі концепту FIESTA, що пов’язано із значущістю християнської традиції в іспанській культурі. Фразеологічний фонд іспанської мови багатий на прислів’я із номінаціями святих:

Santa Agueda, la que las fiestas acaba.

Santa Lucía que todas las fiestas envía.

A cada santo le llega su día de fiesta;

назвами релігійних свят:

Hay tres días en el año, que relucen como el sol, jueves santo, Corpus Christi y el día de la Ascensión.

Таким чином, концепт FIESTA постає значущим елементом в концептуальній картині світу іспанців і фразеологічно втілюється в іспанській лінгвокультурі. Під час аналізу були виявлені наступні когнітивні ознаки концепту FIESTA, які посилюють образний компонент досліджуваного ментального утворення, надають йому предметної конкретики: їжа, напої, музика. В ході дослідження також було виокремлено матеріальні та духовні (релігійні) когнітивні ознаки, що втілюють ціннісну складову концепту і відображають ціннісні орієнтири іспанців.

Література



  1. Алефиренко Н.Ф. Лингвокультурология: ценностно-смысловое пространство языка: учеб. пособие / Н.Ф. Алефиренко. – М.: Флинта: Наука, 2010. – 288 с.

  2. Воркачев С. Г. Счастье как лингвокультурный концепт / С. Г. Воркачев. – М. : Гнозис, 2004. – 236 с.

  3. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. / В.Н. Телия — М.: Языки русской культуры, 1996. — 286 с.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   241   242   243   244   245   246   247   248   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка