Державний вищий навчальний заклад



Сторінка24/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   305
Заболотня Олена

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к.філол.н., доц. Зубець Н. О.
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ДРАМАТИЧНИХ ТВОРАХ (НА ПРИКЛАДІ П'ЄС М. Л. КРОПИВНИЦЬКОГО)

Фразеологізми є справжньою окрасою текстів будь-якої стильової зорієнтованості, оскільки вирізняються серед інших мовних одиниць образністю, емотивністю, влучністю думки та довершеністю. Звичайно, вони найяскравіше виявляють себе в художніх творах, є невід'ємним їх складником.

Предметом нашої уваги стали фразеологічні одиниці, що функціонують саме у драматичних творах, адже драма відрізняється від лірики та епосу основним засобом вираження творчого задуму драматурга, яким є мова персонажів (репліки). Якщо в епічних та ліричних творах мова автора потужна, то у драматичних  саме через діалоги та монологи дійових осіб розвивається сюжет, розгортається конфлікт, здійснюється їх характеристика тощо, а текст авторський наявний лише в ремарках, які виконують допоміжну функцію. Мовні партії персонажів у п'єсі  це невеликі текстові відрізки, в яких драматургові необхідно вмістити великий обсяг інформації, і допомагають їм у цьому скарби народної творчості  фразеологізми.

Питанням функціонування фразеологічних одиниць у текстах художньої літератури присвячені роботи В. М. Білоноженко, Л. Г. Скрипник, В. Д. Ужченка та ін. Однак до цього часу залишається найменш дослідженою фразеологія драматичних творів.

Метою статті є виявлення особливостей використання фразеологізмів у драматичних текстах, зокрема п'єсах М. Л. Кропивницького.

М. Л. Кропивницький  видатний український драматург, актор, режисер, фундатор українського професійного театру. У його п'єсах спостерігаємо усе багатство народної фразеології.

Семантико-стилістичні функції у драматичних творах М. Л. Кропивницького різноманітні.

По-перше, фразеологізми є важливим композиційним елементом п'єс майстра слова. Народні прислів’я та приказки стали заголовками творів митця («Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»), сконденсували у собі їх зміст, відобразили ідею, також були використані ним як заключний акорд, тобто стали ще й виразником народної моралі: Зінько. Ні, тату! Бідний той, хто в болоті сидить; а чоловік, доки на ньому хрест, ‒ не бідний! [2, c. 279].

По-друге, фразеологічні одиниці сприяють усебічному розкриттю характерів дійових осіб. У стійких зворотах  інформація про зовнішній вигляд персонажів (Влас: (зиркнув услід Олесі). Мабуть, тебе мати у любистку купала, як змальвана! [2, c. 321]), про риси характеру, вдачу, поведінку (наприклад, працьовитість героя розкриває такий фразеологічний зворот: Іван Павлович (про Андрія). Гарячий чоловік, будем так говорить, до всякого діла гарячий!.. [2, c. 136], а ледарство  Одарка (про Микиту). Ти вихваляєшля і чванишся тим багатством, що батько твій придбав, а сам і за холодну воду не берешся... [2, с. 42]). Фразеологічні одиниці допомогли точно і влучно передати душевний стан дійових осіб (наприклад, страждання: Олеся. Серце так стисло, аж коле в грудях!.. [2, c. 342], страх: Олеся. Так чудно глянув мені в вічі і так глибоко пройняв тим поглядом, що аж моторошно зробилось, і мов мені заціпило!.. [2, c. 342]).

По-третє, фразеологізми стали одним із головних засобів створення гумористичного ефекту в драматичних творах митця. Для досягнення комічності автор залучив найбільше розмовно-знижених фразеологічних зворотів (Охрім (про Гордія). Чепурний, як свиня в дощ [2, с. 81]). Письменник створив за допомогою фразеологічних виразів справжні мовні каламбури, стилістичний ефект яких значно посилило вживання близьких за звучанням компонентів (Олена. А тепер питиму. Горілочка тума зведе хоч кого з ума! А мене наведе на розум! [2, c. 148]; Олеся. Насилу Бог дав силу! [2, c. 347]).

Важливим є те, що у драмах М. Л. Кропивницького функціонують як традиційні фразеологізми, що протягом століть відшліфовував народ, так і фразеологічні одиниці, які автор трансформував, щоб пристосувати до реплік дійових осіб. М. Л. Кропивницький або замінив один компонент фразеологізму словом вільного вжитку (сім год прожити у пеклі – не поле перейти [2, с. 208], а традиційне прислів’я має такий вигляд: життя прожити – не поле перейти), або скоротив його (Не хвались! Звісно, коли б свині та роги... [2, с. 34] – Коли б свині роги, то б усіх поколола). У процесі творчої обробки митець також контамінував фразеологічні звороти, що надало його драматичним творам гумористично-сатиричного забарвлення (Переливати з пустого в порожнє + бути без клепок = Переливали з порожнього та в те, що без клепок [2, с. 218]).

Отже, фразеологізми стали органічним компонентом мови п’єс М. Л. Кропивницького. Вони є надзвичайно важливим та цінним матеріалом для побудови саме драматичних текстів, адже допомагають митцю відтворити усне народне мовлення, що лежить у їх основі.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка