Державний вищий навчальний заклад



Сторінка22/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   305
Єфремушкіна Владислава

студентка 1 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Сабліна С. В.
ЛЕКСИКА ТВОРУ А. КАЩЕНКА «НА РУЇНАХ СІЧІ»

З ПОГЛЯДУ ПОХОДЖЕННЯ

Велична і прадавня історія Запорожжя надихає на створення непересічних культурних надбань, реалізованих у творах вітчизняних прозаїків. Писав про Запорожжя та козацтво й Андріан Кащенко ‒ український письменник, краєзнавець, автор численних прозових творів, які відбивають реалії південно-східної частини України.

Аналіз попередніх лінгвістичних досліджень свідчить про маловивченість мовних особливостей творів А. Кащенка, тому актуальним буде встановлення особливостей ідіолекту цього регіонального письменника, що сприятиме картинуванню особливостей східноукраїнського варіанта мовної норми І половини ХХ століття. Метою розвідки є опис особливостей реалізації лексичного багатства української мови в оповіданні А. Кащенка «На руїнах Січі».

Лексика цього оповідання покликана досягти максимально можливої її мети у цьому історико-фантастичному оповіданні ˗ створення мовного колориту козацької доби. Саме тому в аналізованому творі найбільше виявлена власне українська лексика, що відповідало пуристичній тенденції доби початку ХХ століття.

Така лексика представлена здебільшого одиницями предметно-побутової, суспільно-політичної, на позначення явищ природи та військової тематичних груп:

1. За нашими спостереженнями, найбільше виявлена питома лексика предметно-тематичної групи на позначення найменувань явищ природи: «Мов неприкаяний, тинявся я щоліта по запорозьких степах, їздив на руїни Запорозьких Січей, перепливав із нестримною хвилею Дніпрові пороги, мріяв на скелях Сагайдачного й Хортиці, плавав протоками й лиманами Великого Лугу, лазив попід кручами Микитиного Рогу й Капулівки, схилявся над могилами славних лицарів». Із питомої лексики цієї тематичної групи слід виділити іменники і прислівники: ями і кучугури, морок, схід сонця, сяйво зірок, улітку, надвечір та інші.

2. Тематична група предметно-побутової лексики в оповіданні порівняно менше виявлена з огляду на характерний історизм оповіді: хати, надгробок, човен, город, могила, курінь.

3. Суспільно-політична тематична група питомої лексики в оповіданні особливо важлива з огляду на те, що у період написання твору вона була на стадії свого становлення: урядовці, товариство, громадянство, братерство, пани, мужики, старці, дуки, громада.

4. Військова питома лексика також виявлена в аналізованому оповіданні й покликана максимально відтворити колорит козацької доби: січові курені і пушкарні, окопи, гармати, шаблі, пальба, багнети, билися врукопаш, штурм.

Виявлена в оповіданні фантастично-історична оповідь не набула б таких реалістичних обрисів, якби не доречно вжиті автором запозичення здебільшого із тюркських мов: козак, Чортомлик, Чортомлицької плавні, каюк, кучугура, байдак, Галаган, Самара.

З інших запозичень відзначимо слов’янські: «Як виносили з-під престолу військові клейноди»; з польської мови «старшина могла керувати завзятими, волелюбними й запеклими козакам».

Окреме слово хотіли б сказати про вжиті в оповіданні оніми, з яких найбільше представлені топоніми Нижньої Наддніпрянщини та відомі історичні антропоніми. За етимологією вони слов’янського або тюркського походження: скелі Сагайдачного, Кайдаки, Кам'яний Затон, Чортомлик і Підпільна, Микитин Ріг й Капулівка, Хортиця, Дніпро, Сірко, Богуш

Дослідивши лексику історико-фантастичного оповідання А. Кащенка «На руїнах Січі» слід визнати, що тут переважає питома лексика різних тематичних груп, з яких найпредставленіші на позначення найменувань явищ природи та військова. Типово така лексика виконує номінативну функцію. Запозичення складають приблизно 32 відсотки від усього складу лексики оповідання. Перспективним видається дослідження інших творів цього прозаїка.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка