Державний вищий навчальний заклад


Хмара Оксана, Долгоп’ятова Орина



Сторінка209/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   205   206   207   208   209   210   211   212   ...   305
Хмара Оксана, Долгоп’ятова Орина

студентки 2 курсу фак-ту менеджменту

Наук.кер.: викл. Хомяк Л. В.
СКЛАДОВІ МЕНЕДЖМЕНТУ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

Ділове спілкування – це складний багаторівневий процес взаємодії між діловими партнерами. В основі менеджменту ділового спілкування лежить управління економічними інтересами, реалізація яких можлива за допомогою ефективних комунікацій. При формуванні стратегії менеджменту ділового спілкування необхідно враховувати специфіку національних, культурних традицій, професійних, етичних, тендерних ознак. Оскільки досягнення мети – процес керований, успіх досягнення залежить від якості комунікації – розглянемо основні складові менеджменту ділового спілкування.

У менеджменті ділового спілкування термін «комунікація» передбачає взаємодію, тобто спілкування між суб'єктами – діловими партнерами. Причому «ефективність» такого спілкування безпосередньо залежить від якості встановлення контакту між суб'єктами і сприйняття «зворотного зв'язку».

У менеджменті ділового спілкування можна виділити наступні види комунікацій: приватне ділове спілкування між партнерами; заочне спілкування (ділове листування, переговори по телефону і т.п.; переговори з одним або декількома партнерами; публічний виступ – спілкування з великою аудиторією; вербальні, невербальні комунікації [1].

Ділове спілкування як взаємодія передбачає, що суб'єкти обмінюються інформацією з метою співпраці, виявлення взаємних інтересів. Ефективне ділове спілкування дозволяє вже на початковому етапі визначити перспективи подальшого співробітництва.

Ділове спілкування може приймати форми: неформального спілкування; конфліктного спілкування; функціонального спілкування; корпоративного спілкування через ритуали.

За змістом спілкування може бути розділене на: матеріальне – обмін предметами і продуктами діяльності; когнітивне – обмін знаннями; мотиваційний – обмін спонуканнями, цілями, інтересами, мотивами, потребами; діяльне – обмін діями, операціями, вміннями, навичками.

За коштами спілкування можливий розподіл на такі чотири види:



    1. Безпосереднє – таке, що здійснюється за допомогою природних органів, даних живій істоті: руки, голова, тулуб, голосові зв'язки і т.д..

    2. Опосередковане – з використанням спеціальних засобів і знарядь.

    3. Пряме – припускає особисті контакти і безпосереднє сприйняття людей одне одним, які спілкуються під час самого акту спілкування.

    4. Непряме – здійснюється через посередників, якими можуть виступати інші люди.

У прямому контакті і безпосередній бесіді найбільше значення мають усна і невербальна комунікації.

Менеджмент ділового спілкування пред'являє до комунікацій наступні вимоги: однозначність у трактуванні і сприйнятті, конкретність, адекватність ситуації. Комунікація може вважатися успішною, якщо одержувач інформації розуміє її зміст адекватно тому змісту, який в неї вклав відправник.

Поняття менеджменту ділового спілкування виходить за рамки загальноприйнятих норм етикету. Загальною вимогою вважається доброзичливе рівне ставлення до всіх колег по роботі, партнерів, незалежно від особистих симпатій і антипатій. Виконання або не виконання фундаментальних норм може бути засобом маніпуляції.

Діловий етикет має два рівні відносин: норми, що діють між рівними за статусом, колегами (горизонтальні) і норми, що регулюють відносини «керівник – підлеглий» (вертикальні).

Регламентованість ділової взаємодії виражається також в увазі до мови. Корпоративна культура передбачає формування мовного етикету.

Важливим постулатом менеджменту ділового спілкування є баланс: «ЧАС, МІСЦЕ, ЛЮДИ».

Реалізація ділового спілкування відбувається через процес переговорів. У класичній теорії переговорів розрізняють два поняття: «переговорний процес» і «торг» [2].

«Виторговування» – це вчинки або здатність домовитися з приводу однієї змінної, наприклад – ціни. Торгуватися в цьому випадку буде – пропонувати ціну, трохи підвищуючи або знижуючи її, поетапно.

Переговорний процес включає в себе набагато більшу кількість змінних. Це більш складний і часто непередбачуваний процес. Тому основне завдання – навчитися думати, розуміти і проектувати, приймати рішення безпосередньо в момент переговорного процесу. Це не дар, а треновані навички.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   205   206   207   208   209   210   211   212   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка