Державний вищий навчальний заклад



Сторінка208/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   204   205   206   207   208   209   210   211   ...   305
Хлепітько Владислав

студент 3 курсу економічного фак-ту

Наук. кер.: к.е.н., доц. Бурма Т.Г.
КРОС-КУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА ПІДПРИЄМНИЦТВА В ПРОЦЕСІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Підприємства все в більшій мірі набувають міжнародного характеру, і в школах бізнесу все частіше підкреслюється вимога інтернаціоналізувати погляди менеджерів. Відносно діючих організацій це означає необхідність більш широкого врахування відмінностей національних культур. В результаті культурні відмінності починають грати в організаціях зростаючу роль і сильніше впливати на граничну ефективність ділової діяльності. Звідси і виникають крос-культурні проблеми в міжнародному бізнесі ‒ протиріччя при роботі в нових соціальних і культурних умовах, зумовлені відмінностями в стереотипах мислення між окремими групами людей.

Теоретичне осмислення закономірностей взаємодії ділових культур почалося після Другої Світової війни. Безпосереднім поштовхом до виникнення крос-культурного менеджменту стала реалізація американського плану Маршала, проникнення американської економіки на іноземні ринки та зведення цих планів в ранг державної політики США. Активна економічна експансія США швидко виявила перші труднощі і невдачі, пов'язані з позаекономічними, національно-культурними особливостями ринків різних країн.

Будь-який бізнес перш за все пов'язаний з системою стосунків між людьми і, щоб досягти успіху на міжнародному ринку, треба навчитися розуміти процес формування людської особистості, тобто процес «входження» в культуру, засвоєння знань, умінь, норм спілкування, соціального досвіду.

Можна продавати одні й ті ж товари і послуги на величезній території, однак важливо при цьому враховувати суттєві відмінності між споживачами з різних культурних областей. Саме тому важливо насамперед зрозуміти структуру крос-культурних проблем, тобто охарактеризувати змінні, що формують культурне середовище міжнародного бізнесу. Це забезпечить певну ступінь видимості – ясне розуміння крос-культурних проблем та шляхів до вдосконалення міжнародного менеджменту.

За Ненсі Адлер «крос-культурний менеджмент ‒ це процес управління та організації, який враховує поведінку людей в організаціях по всьому світу і показує людям, як працювати в організаціях з працівниками та населенням різних культур».

Для культури з розвинутим колективізмом характерні такі риси: Ціннісні стандарти відрізняються всередині групи і поза нею; Інші люди оцінюються як члени групи; Більш важливі взаємовідносини між людьми, ніж завдання; Відносини між роботодавцем і найманим працівником ґрунтуються на моральній моделі.

На відміну від культури з розвинутим колективізмом, для культури з розвиненим індивідуалізмом характерні такі риси: Одні цінності застосовуються до всіх: універсалізм; Інші люди оцінюються як потенціальні ресурси; Більш важливі завдання, ніж взаємовідносини; Відносини між роботодавцями і найманим працівником ґрунтуються на розрахунку.

Також важливим є такі підходи до управління, як універсалізм (основні ідеї та традиції можна застосувати скрізь без модифікацій) та партикуляризм (залежно від середовища обирається підхід до управління згідно з ідеями і традиціями), кожний з яких зумовлює основні напрями методики управління в кожному з випадків.

Сьогодні крос-культурний менеджмент використовується на макро- і мікроекономічному рівнях. Зовнішнім рівнем застосування закономірностей і технологій крос-культурного менеджменту є: Взаємодія бізнес-культур при міжнародних контактах (переговори, зовнішньоекономічна діяльність підприємства); Залучення іноземних спеціалістів на підприємство; Переговори щодо міжнародного трансферу технологій, тощо.

На внутрішньому рівні, застосування закономірностей і механізмів крос-культурного менеджменту необхідно при:


  • Впровадженні на підприємстві нових технологій і систем господарювання;

  • Реформуванні та реструктуризації підприємства;

  • Управлінні колективами з працівниками з різних культурних середовищ.

Таким чином, основні завданнями крос-культурного менеджменту можна визначити як: управління «культурним розмаїттям» в організації ‒відмінностями в ділових культурах і в системах їх цінностей; визначення причин міжкультурних конфліктів, шляхів їх запобігання та/або нейтралізації; управління бізнесом в різних культурних середовищах.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   204   205   206   207   208   209   210   211   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка