Державний вищий навчальний заклад



Сторінка191/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   187   188   189   190   191   192   193   194   ...   305
Сиротюк Наталія

студентка 4 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к. пед. н, доц. Волкова В. В.
КОМУНІКАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Постановка проблеми. Комунікація є смисловим аспектом соціальної взаємодії, однією із найбільших загальних характеристик будь-якої діяльності, включаючи управлінську. Саме комунікації відіграють вирішальну роль у процесі здійснення управлінських функцій на підприємстві, мотивації і управління персоналом, доведенні повноважень від керуючої системи до керованої і навпаки. Загалом, значення комунікацій на підприємстві важко переоцінити і, як відомо, ними пронизаний весь бізнес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями становлення розвитку теорії комунікацій та управління комунікаційними процесами присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених: Дж. М. Лейхіффа, Ж. В. Ніколаєвої, Г. Г. Почепцова, Т. О. Примак, Т. І. Лук’янець, В. В. Божкової, К. С. Суровцевої, М. М. Мандзюка, О. О. Шубіна та ін.

Метою статті є розгляд сутності та видів комунікацій та ефективності комунікаційного процесу на підприємстві, визначення шляхів вдосконалення комунікацій з метою підвищення ефективності управління підприємством.

Виклад основного матеріалу. Комунікації – це процес передавання інформації від однієї особи до іншої. Ефективні комунікації – це такий процес передавання повідомлення, коли отримане повідомлення якомога близьке за значенням до первинного [2]. У підприємницькій діяльності використовуються різні засоби, види і форми комунікації. Завдання менеджменту підприємства полягає у тому, щоб насамперед вміло використати різноманітні види комунікації, серед яких можна назвати такі [1]: передача інформації, утримання, інформування; експресивна – виразна, що характеризується експресією – силою прояву почуттів, переживань (наприклад, зустріч після довгої розлуки); переконуюча – прагнення вплинути на інших, висловлення захоплення, прохання; соціально-ритуальна – використання норм і звичаїв соціально-культурної поведінки (процедура знайомства, звичаї гостинності); паралінгвістична комунікація – спілкування за допомогою міміки, виразу очей і рота, а також позі рухів (передача різних відтінків повідомлення, його окритого змісту) [3].

Комунікаційний процес – це обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей. Основні функції комунікаційного процесу полягають у досягненні соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного її елемента [5].

На підприємствах здійснюється такі комунікаційні процеси: - міжрівневі комунікації; - комунікації між керівниками й робочими групами; - комунікації між підприємствами та зовнішнім середовищем.

Для того щоб процес комунікацій в управлінні підприємством був ефективним, слід обґрунтувати обсяг, зміст та періодичність надходження інформації, яка необхідна керівникам та функціональним працівникам на кожному рівні управління [4].

Залежно від економічної ефективності всі види комунікацій на підприємстві умовно можна розподілити на дві групи:

- до першої групи належать комунікації, які економлять час працівників, створюють для них додатковий комфорт, дають змогу значно підвищити рівень інформаційного забезпечення, задовольнити своєчасне надання необхідної документації, послуг стороннім клієнтам, але не сприяють отриманню прямого економічного ефекту;

- до другої групи входять комунікації, які дають прямий економічний та соціальний ефект і сприяють зростанню виробництва, товарообігу, прибутку тощо [2].

Для реального оцінювання ефективності внутрішніх комунікацій, виявлення їх недоліків, потенційних можливостей і напрямів подальшого розвитку необхідно провести відповідний аналіз, предметом якого є відповідна документація з організації управлінських взаємозв'язків та економічних відносин для різних підрозділів у процесі виробничо-комерційної діяльності.

Висновки. Комунікації – це не тільки обмін інформацією, її змістом, а й різні форми зв’язків між людьми, засновані на будь-яких стосунках, які спрямовані на досягнення цілей організації. Вони зв'язують окремі елементи організації у єдине ціле, даючи можливість координувати їхні дії, аналізувати успіхи та невдачі, виправляти допущені помилки, доручати нові завдання тощо; з'єднують її із зовнішнім середовищем – дозволяють отримувати інформацію про стан ринку та поведінку на ньому суб'єктів господарювання, повідомляти партнерів по бізнесу і споживачів про свої наміри та впливати на їх поведінку. Якщо комунікаційні процеси реалізуються на високому професійному рівні, то їх ефективність в системі управління підприємством визначатиме якість управління підприємством і якість управлінських рішень.

Література


  1. Гріфін Р. Основи менеджменту : підручник / Р. Гріфін, В. Яцура [Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич]. – Львів : БаК, 2001. – 624 с.

  2. Коннор К. Основи ефективного лідерства / К. Коннор [Пер. з англ.] – К. : Британська Рада в Україні, 2000.

  3. Куліцький С. П. Основи інформаційної діяльності у сфері управління: навч. посіб. / С. П. Куліцький – К. : МАУП, 2002. – 224 с.

  4. Шегда А. В. Економіка підприємства / А. В. Шегда, Т. М. Литвиненко – К. : Знання-Прес, 2003 – 335 с.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   187   188   189   190   191   192   193   194   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка