Державний вищий навчальний заклад



Сторінка18/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   305
Домбровська Ольга

студентка 3 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Стовбур Л.М.
АНТОНІМІЧНЕ ЛЕКСИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ В ПОЕЗІЯХ ЛІНИ КОСТЕНКО

Поетична мова Ліни Костенко дуже багата мовностилістичними засобами увиразнення думки.

Дослідження мовних явищ у творах Л.Костенко має важливе значення для розвитку поетичного стилю й української літературної мови взагалі. Воно допомагає глибше зрозуміти стилістичні можливості української мови, її функціонально-диференційні особливості.

Дослідженню мовотворчості Ліни Костенко присвячено наукові розвідки С. Єрмоленко, О. Козлової , Л. Ставицької, Л. Тарнашинської та ін.

Метою статті є визначення місця антонімів серед інших лексико-стилістичних засобів, використаних поетесою.

Ліна Костенко – поет ліричний і філософський водночас. У кожному образі, кожній картині вона намагається виявити філософію епохи. І в цьому поетесі допомагають антонімічні засоби. Ліна Костенко за допомогою антонімів викриває вади та суперечності нашого суспільства, а також протиріччя людської сутності. У творах поетеси протиставлення є одним із засобів, які посилюють афористичність її мови, виростаючи до крилатих висловів. Вона часто вдається до протиставлень, акцентує увагу на контрастах [1, с. 371].

Антоніми (від грецьк. anti – проти, onyma – ім’я) – це слова з протилежними значеннями. Але антоніми визначають не взагалі будь-які протилежні поняття, а обов’язково поняття співвідносні, об’єднані змістом на основі їх протиставлення.

Найчастіше вони позначають абстрактні поняття, можуть творитися від різних основ та поділяються на такі групи:



  • антоніми, які творяться від прикметникових основ і вказують на якість, наприклад: «Все повторялось: і краса, й потворність» [3, с. 58];

  • антоніми, які вказують на опредметнену дію й утворюються від дієслівних основ, наприклад: «… і почула першу образу, але і першу таки похвалу» [3, с. 412];

  • антоніми, які виражають стан, почуття, стосунки між людьми. Вони творяться як від прикметникових, так і від дієслівних основ, наприклад: «Мала щастя своє, проміняла його на біду» [3, с. 32].

Найчастіше Ліна Костенко вживає антонімічну пару день – ніч, які передають експресію, плин часу, рух. Наприклад: «І день, і ніч, і мить, і вічність» [3, с. 224].

Досить часто зустрічається пара життя – смерть, наприклад: «Умер од смерті, може,– від образ, і за життям не пожалів, умерши» [3, с. 65].

Друге місце за кількістю серед власне антонімів посідають прикметникові антоніми. Вони утворюють кілька семантичних груп:


  • антонімічні пари, компоненти яких називають колір: «Був білий світ не білий вже, а чорний» [3, с. 129]. Антоніми чорний – білий є найуживанішими;

  • антоніми, що вказують на розмір: «А він крутив малесенькі штурвали…» [3, с. 170], «Великий світ, холодні в нім вітри» [3, с. 15];

  • ті, що характеризують людські риси: «Все повторялось: і краса, й потворність» [3, с. 113];

  • антоніми на позначення часу: «Корсунь спав, байдужий, що десь сьогодні, вчора чи торік умер проїздом…» [3, с. 96];

  • на позначення стосунків між людьми: «І як ми будем, як тепер ми будем?! /

Такі вже рідні, і такі чужі» [3, с. 120];

  • ті, що позначають стан: «Він кам’яний, а з ним іде жива!» [3, с. 341].

Дієслівні антоніми відіграють особливу роль у створенні динаміки вірша. Вони також надають поезіям більше експресивності й емоційності. Серед дієслів є різнокореневі антоніми, які становлять більшу частину, а не однокореневі, наприклад: «І за минулим плакати не варт. / Тож веселімось, людоньки, на людях…» [3, с. 62], «Світали ночі, вечоріли дні» [3, с. 17], «На вулиці – я чую крізь вікно – / Сміється жінка штучним сміхом», «Коли їм сумно – хай сумують» [3, с. 114]. Порівняно мало вживає поетеса антонімів, утворених за допомогою префіксів, які найбільш характерні для дієслів (приїжджає – від’їжджає).

Мовний світ Ліни Костенко оригінальний і самобутній. Вона вміло використовує антонімічні можливості української мови та вводить їх у тканину поетичного твору з метою зіставлення, порівняння, протиставлення, розмежування понять, що робить її вірші більш емоційно насиченими.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка