Державний вищий навчальний заклад



Сторінка177/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   173   174   175   176   177   178   179   180   ...   305
Піун Маргарита

студентка 3 курсу економічного фак-ту

Наук. кер.: к.е.н., доц. Бурма Т.Г.
СЕРТИФІКАЦІЯ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА В УКРАЇНІ

Для вітчизняної економіки важливим аспектом є розвиток органічного виробництва, що забезпечує населення безпечною, екологічно чистою та високоякісною сільськогосподарською продукцією.

Органічне виробництво є особливо привабливим для дрібних та бідних фермерів, які в іншому випадку можуть опинитись під загрозою продовольчої та фінансової кризи. Для українських підприємств таке виробництво дає можливість виходу на європейський ринок, який має потребу в екологічно чистій продукції сільського господарства.

Питанням даної тематики приділено увагу у працях Н. Берлач, С. Березіної, А. Лукьянова, С. Романко,О. Рудницької, Є. Милованова та ін.

Метою даної статті є дослідження сертифікаційного процесу, обґрунтування доцільності його впровадження.

Органічне сільськогосподарське виробництво та виробництво органічних продуктів харчування здійснюється згідно із певними правилами, які ще називають стандартами. Основними міжнародними стандартами органічного виробництва виступають:

1 .Стандарти Європейського Союзу (Постанова Ради (ЄЕС) №2092/91 «Про органічне виробництво та інші рішення стосовно виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування»);

2 Базові Міжнародні Стандарти органічного виробництва та переробки продукції, ухвалені IFOAM (Міжнародною Федерацією Руху за Органічне Сільське Господарство);

3. Стандарти Комісії з Кодекс Аліментаріус, прийняті спільно FAO (Організацією з продовольства та сільського господарства при ООН) і ФАО/ВОЗ Комісії з Кодекс Аліментаріус WHO (Всесвітньою організацією з охорони здоров’я) [1].

Обов'язкові міжнародні стандарти визначають мінімальні вимоги до органічного агровиробництва, які спрямовані на встановлення системи стандартів для державних та приватних органів сертифікації. Тому їх можна вважати стандартами для стандартів. Вони покладені в основу як багатьох стандартів у приватному секторі, так і державного регулювання в різних країнах.

Система інспекції органічної продукції в ЄС є змішаною – державно-приватною. Державні органи в країнах ЄС уповноважені здійснювати акредитацію приватних сертифікаційних установ та нагляд за їх діяльністю. В свою чергу ці установи контролюють фермерські господарства, харчову промисловість й імпортерів з інших країн, а також сертифікують їхню продукцію відповідно до тих чи інших бізнесових стандартів, які мають відповідати вимогам законодавства ЄС (фактично базовим стандартам IFOAM).

Програма акредитації сертифікаційних установ, яку здійснює IFOAM, дозволяє досягти міжнародної гармонізації базових вимог до органічної продукції. Отже для розвитку експорту української сільськогосподарської продукції край необхідна наявність сертифікату, виданого сертифікаційною установою акредитованою в ЄС.

В Україні експертами завдяки підтримки Проекту БІСТРО-2003, Програми ТАСІС ЄС та Канадсько-української програми FARM підготовлено проекти відповідних стандартів, які називаються «Правилами органічного виробництва та сертифікації», що охоплюють увесь процес виробництва, переробки, пакування продукції тощо [3].

Законодавча державна підтримка розвитку органічного сектора задекларована у декількох нормативних актах, основними з яких є: Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», який вступив в силу в 2014 році [2] та Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року. Слід зазначити, що в Закон України про органічне виробництво включені принципи органічного сільськогосподарського виробництва, затверджених IFOAM.

Сьогодні Україна адаптується під широко визнані в світі міжнародні стандарти ISO. Це Базові стандарти IFOAM фактично виконують функцію «стандартів для стандартів» також і в Україні.

Розвитку органічного руху перешкоджають пробіли в законодавстві, відсутність державної підтримки, брак інвестицій та елементарна непоінформованість суспільства.

Отже, необхідними умовами для розвитку українського ринку органічної продукції є: підвищення рівня інформованості відносно органічних продуктів, активне просування Закону України «Про органічне виробництво», створення національного сертифікаційного органу, який буде акредитований в світі, що дасть можливість експорту української органічної продукції.

Література

1. Галяс А. Органічне агровиробництво: нові ринкові можливості та виклики для виробників зерна в Україні / А. Галяс, М. Капштик, Ю. Бакун [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zerno.org.ua

2. Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини [Текст] : [закон України № 425-VII: офіц.текст: за станом на 03.09.2013 р.] : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/

3. Федерація органічного руху в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.organic.com.ua/




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   173   174   175   176   177   178   179   180   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка