Державний вищий навчальний заклад


Ординська Єлизавета, Мамич Андрій



Сторінка170/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   166   167   168   169   170   171   172   173   ...   305
Ординська Єлизавета, Мамич Андрій

студент 3 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к.філос.н., доц. Вязова Р.В.
МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ У СФЕРІ МЕНЕДЖМЕНТУ

У часи бурхливого зростання в плані економічного розвитку і глобалізації, все більше фірм по всьому світу розширюють свій бізнес за кордоном. А подальше завдання даної організаційної розробки є управління в міжкультурній комунікації.

Якщо говорити про особливості міжкультурної комунікації в сфері менеджменту, то крім взаємної вигоди, розуміння позицій і мотивів сторін у сфері ділових відносин має також принципове значення, враховуючи міжкультурні відмінності у системі управління організацією.

Компаніям, які розширюють свій бізнес за кордоном, доводиться стикатися з виникненням міжкультурної комунікації. Спілкування є єдиним підходом, за допомогою якого члени групи можуть співпрацювати один з одним для досягнення мети організації. Особливо для мульти-культурних фірм з деякими дочірніми компаніями в інших країнах необхідно, щоб менеджери часто мали контакт і надавали чітку та зрозумілу інформацію працівникам для розуміння організаційної мети. Технічний прогрес зняв більшість фізичних бар'єрів для зв'язку. Тим не менш, менеджери до сих пір стискаються з деякими культурними бар’єри.

Для того, щоб домогтися успіху, менеджери, які працюють в глобальних умовах повинні бути фахівцями з міжкультурної комунікації. Різні характеристики культури, комунікаційні різноманітності, способи мислення, розуміння тих чи інших цінностей – ці фактори перешкоджають організаційному розвитку та управлінню. Чим більше культурних відмінностей, тим більше бар'єрів для спілкування і непорозуміння. З кожним днем все більше керівників звертають увагу на проблеми міжкультурного конфлікту.

Міжкультурний менеджмент, в основному, зосереджений на поведінці людей іншої культури, які працюють разом. Більшість міжкультурних досліджень управління спрямовані на боротьбу з проблемою організаційної поведінки. До таких проблем відносять стиль керівництва, мотивуючі підходи, стратегії організаційної структури.

Культура є головним фактором, що впливає на стиль управління, який в свою чергу є централізований або децентралізований в організації. Крім того, ефективний стиль управління полегшує спілкування та передачу інформації.

Наприклад, китайці, в порівнянні зі своїми західними колегами, мають інші підходи та цінності в управлінні. Як результат, китайські лідери не звикли слухати підлеглих або приймати перспективні ініціативи команди. Таким чином, в Китаї, важливі рішення розглядаються та приймаються тільки керівництвом відповідно до їх індивідуального досвіду або знань.

Західні країни вважають, що кожна особа має своє індивідуальне право і легітимну владу, щоб захистити свою приватну власність. Такий світогляд був глибоко втілений в західні організаційної структури. У більшості західних організацій, будь-який процес прийняття рішень в системі не залежить від топ-менеджерів чи власників, а навпаки, від думки персоналу, так як він є дуже важливим активом організацій. Багато дослідників підкреслили важливість розширення прав і можливостей у рамках організації та мотивації персоналу і домогтися ефективності. Розширення прав і можливостей у рамках організацій призводить до високої продуктивності, а також задоволення самих працівників.

На основі аналізу та обговорення причин конфлікту, що випливають з культурних відмінностей, в практиці менеджери мають уявну картину про те, що саме перешкоджає синергічній та спільно налагодженій праці.

На думку учених, потрібно зробити детальний аналіз та свідомо підійти до розуміння сутності бар’єрів у міжкультурній діловій комунікації. В процесі подолання бар’єрів у міжкультурній комунікації набуває актуальності проблема взаєморозуміння, стикаючись з різноманітними етнокультурними інтересами люди змушені досягати більш повного адекватного розуміння самих себе і партнерів [ 1, с. 58].

Головними чинниками для подолання бар’єрів організації успішної роботи менеджерів у міжкультурному просторі вважається, перш за все, міжкультурна чутливість, знання та активне сприйняття цінності іншої культури, тактовність, толерантність, самопізнання, володіння спільною мовою, взаєморозуміння.

Таким чином, одним із головним завдань кожного управлінця є вивчення та подальше уникнення бар’єрів персоналу організації під час міжкультурних комунікацій у багатонаціональній фірмі.

Література

1. Грушевицкая Т.Г. Основы межкультурной коммуникации / Т.Г. Грушевицкая, В.Д Попков, А.П. Садохин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 380с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   166   167   168   169   170   171   172   173   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка