Державний вищий навчальний заклад



Сторінка17/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   305
Денисенко Марина

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. філол. н., доц. Ніколаєнко В.М.
ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ МИНУЛОГО В РОМАНІ В.ШКЛЯРА «МАРУСЯ»

Григорій Сковорода сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». Сьогодні, у столітті XXI, ці слова стали для українців символічними.

Окрилений шаленим успіхом «Чорного Ворона», В. Шкляр вирішив ще раз випробувати силу свого пера у повстанчій тематиці. Знову звертаючись до історичних реалій України 1917–1922 років, автор цього разу ставить в епіцентр подій не кремезного холодноярського отамана, а тендітну дівчину.

Роман В. Шкляра «Маруся» ще недостатньо проаналізований літературознавцями, бо зовсім недавно – 11 вересня презентувався широкому загалу,отож осмислення минулого та художнього втілення його в творі є актуальним, оскільки в ньому яскраво виражений історичний колорит.

Мета статті – проаналізувати своєрідність підходу В.Шкляра до зображення історичного минулого, зіставити художнє мислення письменника з історичними реаліями.

Роман В. Шкляра –художня книжка, писана на документальній основі, про шістнадцятирічну юнку, яка в 1919 році очолила повстанський загін у боротьбі проти московських окупантів; про тріумф і трагедію Української Галицької армії, про переломний момент у російсько-українській війні 1917–1921 років.

Головною сюжетною лінією «Марусі» є родинна історія поліських вчителів Соколовських, які всі як один стали на оборону зовсім молодої незалежної української держави. Їхнєродинне гасло: «БудемотриматиУкраїну!»несе в собіідейнийзміст.

Військові пригоди супроводжують Марусю й інших героїв аж до останніх епізодів – захворювання на тиф галичанина і втеча його з тифозного бараку за мить, коли туди навідається його кохана, останній бій під проводом Марусі, її захоплення осназівцями, зрештою, – перехід в Молдову-Румунію через Дністер, що завершується таємничо-обнадійливим діалогом з перевізником.

За переконливими свідченнями В. Шкляра, головна героїня роману – Олександра Соколовська, або ж Маруся (прізвисько собі вона таке обрала невипадково – через «невіглавство, непокірність», що в ньому так і струменить) була реальною історичною особою, вчителькою гімназії.Маруся виросла у сім’ї священнослужителя, мала чотирьох старших братів, гарну освіту та світлі дівочі мрії. Однак «на їхню землю сунули червоні, білі, німці, поляки, тепер, дивися, поперли ще й жовті – китайці, десь узялися мадяри, лотиші, калмики, башкири, посунули якісь покручі-інтербригади, і не було їм ні ліку, ані зупину. Вся світова війна враз перекинулася в їхній Край, де начебто всі воюють проти всіх, а насправді точиться битва за Україну»[1, с. 47].

Першим очолив козацький загін наймолодший брат Лесик, по його смерті отаманом обрали Дмитра, далі Василя. Усі троє загинули через зраду.

БратиСоколовські – вірнізахисникиБатьківщини, це приклад українськоїінтелігенції, що не побоялася стати на захистрідноїземлі. Післяїхзагибелі через зрадузброюбере до рук наймолодша з родини –Олександра. Смілива і мудра, жорстка, а часом і жорстока, – Маруся розуміє, що з ворогом, якийприйшов на твою землю і воює не так ізозброєнимизахисниками, як з усім народом – інакше не можна. Треба «триматиУкраїну». І вона тримаєїї до останньоїможливості:«Ось вжелетить на коні, попередусвого загону, отаман Маруся, а над їїшапкоюрозвиваєтьсяшликізнадписом «Смерть ворогам України». І це вам не ОрлеанськаДіва, котравоювалаіконкою. Маруся доводила свою правоту кулею»[1, с. 65].

Отакоюбуласім’ядякаТимофіяСоколовського, щоприбився на Житомирщину з Холодного Яру, бойомусвітила каторга до Сибіру.

На тлі історичних подій розгортається ще й історія нетривалого, однак яскравого кохання Марусі із поручником Мироном Гірняком.

Доля родини Соколовських у романі тісно переплітається із шляхом героїчно-трагічної долі Української Галицької Армії, яка наприкінці літа 1919 року визволила Київ від московсько-більшовицьких окупантів, проте волею злого фатуму опинилася на межі цілковитої загибелі.

Важливоюособливістю«Марусі» є їїісторичнадостовірність, адже за кожноюподією тут – реальний історичний факт.

Незважаючи на те, що, за словами письменника, «задум роману виникзадовго до революційнихподій на київськомуМайдані», всімєствомчитачможевідчутивражаючіпаралелі. Аджетепер, як і тоді, у буремному 1919, в перших рядах збройногопротистояння гинули кращі сини України. Підступний ворог так само безжально нападав іззасідки, в час оголошеногоперемир’я. Одна частинакиївського майдану зустрічалавигуками «Слава!» синьо-жовтий стяг українськоїармії і топтала ненависнийтриколор ворога-окупанта, а інша – обурювалась і співала «Боже царя храни». Постійне порівняння із сучасністю не залишає уяву читача протягом усього твору.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка