Державний вищий навчальний заклад



Сторінка163/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   159   160   161   162   163   164   165   166   ...   305
Морочковська Ксенія
студентка 3 курсу фак-ту менеджменту
Наук. кер.: к.е.н., доц. Чкан А.С.
СТРЕС-МЕНЕДЖМЕНТ В РОБОТІ СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА

В сучасному світі час став проблемою, а точніше його відсутність. Кожна людина в своєму житті зіштовхувалася з браком часу. Причиною цього явища є безліч факторів. Одним з них є стрес. Більшість населення перебуває у стресових ситуаціях саме через свою роботу. Менеджери не є виключенням, так як робота управлінців, в більшій мірі, пов'язана з інтенсивними навантаженнями, великим обсягом інформації, професіональної, соціальної та економічної відповідальності за результати роботи колективу організації.

Сучасному керівнику постійно доводиться приймати нестандартні рішення, швидко зосереджуватися і переключати увагу з урахуванням несподівано мінливих умов, працювати в режимі очікування, невизначеності, дефіциту або надлишку часу, інформації, різних ресурсів. Все це може призвести до чисельних стресів, що негативно відобразяться на ефективності роботи менеджера. Тому постає проблема процесу управління стресом, тобто стрес-менеджментом [1, c. 67].

Дослідження поняття «стрес» розпочав Г. Сельє ще на початку ХХ ст. Згодом розглядалося у працях Р. Лазаруса, С. Фолкман, Б. Голдстоуна, Т. Кокса. Проблематика професійного стресу з погляду психології була розглянута у працях Дж. Грінберга, Л. Леві, Г. Купера тощо. Науковці, що досліджували питання управління стресами: А. Файоль, П. Друкер, М. Вебер тощо. Такі сучасні вчені, як: Ф.Є. Василюк, Д.О. Муздибаєва, Г. Ю. Фоменко та інші, не залишають проблему управління стресами поза уваги.

Метою доповіді є стрес-менеджмент, під яким розуміють процес, що включає в себе три головні напрями: профілактику стресогенних факторів, зменшення напруги від неминучих стресів і організацію системи подолання їх негативних наслідків . Управління стресами в даному випадку відбувається як на рівні організації, так і на рівні окремої особистості [2].

Керівник повинен спочатку навчитися справлятися зі своїм власним стресом. Саме тому він спочатку повинен вжити індивідуальні заходи профілактики виникнення стресових ситуацій. До запобігання негативного впливу стресу належить насамперед вміння розслаблятися (релаксація) і модифікація поведінки.

Релаксація в сучасній інтерпретації об'єднує два підходи: аутотренінг і медитацію. Модифікація включає в себе формування позитивної емоційної реакції на стресові обставини і нові форми поведінки людини.

Тільки після цього менеджер може розпочати заходи щодо запобігання стресу всередині організації, тобто в колективі, яким він керує. До них належать:

1) створення сприятливого організаційного клімату: - організація системи зворотного зв'язку через корпоративну пресу або сайт (підлеглі можуть відкрито висловити свою думку про ті чи інші нововведення в житті установи або управлінських рішеннях, керівник не живе в «інформаційному вакуумі»); - залучення персоналу до участі у прийнятті рішень, пов'язаних з реорганізацією структури або технологічного процесу; - використання проектних і командних форм організації праці;

2) наукова організація праці;

3) підвищення рівня культури управління з урахуванням дотримання етичних, правових, естетичних норм;

4) психологічні заходи (використання прийомів навіювання);

5) використання керівником різних форм самоконтролю;

6) заходи соціальної підтримки персоналу: навчання за антистресовими програмами, регулярне «емоційне розвантаження», колективні заняття спортом, участь у фітнес-програмах.

Стрес на роботі відчуває кожен менеджер, як нижчої так і вищої ланки. Але через різні обов'язки, які вони виконують, відрізняється кількість стресових ситуацій та їх вплив на продуктивність праці.

Так найменшого стресу зазнають low-менеджери. До їх обов'язків входить виконання зазначеної механічної роботи. Для уникнення стресових ситуацій їм тільки треба сумлінно працювати.

Більшого стресового впливу зазнають керівники рівня middl. Їх робота безпосередньо пов'язана із спілкуванням з клієнтами та творчою, креативною роботою. Вони мають більше обов'язків, ніж керівники нижчого рівня. Middl-менеджери завжди в центрі уваги і не мають достатнього персонального часу. Це негативно впливає на їх емоційний стан та в подальшому є поштовхом для виникнення різного роду стресів.

Стрес top-менеджерів вважаються найшкідливішим видом стресу для людини. На відміну від low- та middl-менеджерів, керівники цього рівня мають дуже багато прав, а відповідно і обов'язків. Відповідальність за існування, розвиток та процвітання компанії, безліч сварок у вищих сферах управління – все це робить top-менеджера найвразливішим до стресів [3].

Так як стрес є невід'ємною частиною життя, то його не слід боятися, а краще використати для власного стимулу, а якщо це не можливо, то треба зменшити його вплив.

Література



1. Джині Сівіл. Стрес-менеджмент (Stress Management), [пер. з англ. А. Сударенко]. – М : Hippo publishing ltd, 2006 – 114с.

2. Леонова А.Б. На грани стресса/ А.Б. Леонова// В мире науки. – 2004. – №10. – С.4.

3. Стрес і бізнес [Електронний ресурс] / Бізнес-клуб «Moneyfest» . – Режим доступу: http://moneyfest.biz.ua/index.php/servises/publikacii/84-stres-i-biznes/.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   159   160   161   162   163   164   165   166   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка