Державний вищий навчальний заклад



Сторінка162/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   158   159   160   161   162   163   164   165   ...   305
Мірошниченко Дарина

студентка 2 курсу фак-ту менеджменту



Наук. кер.: к.ю.н, доц. Мартинов М.П.
ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДІВ

У сучасній Україні однією з важливих, які потребують вирішення проблем, є проблема зайнятості громадян з обмеженими можливостями здоров'я (інвалідів).

Серед безлічі визначень зайнятості інвалідів хотілося б виділити точку зору, яка розглядає зайнятість інвалідів як і новий соціальний інститут, і нову соціальну стратегію в реалізації соціальної політики, в кінцевому підсумку - нову ідеологію порятунку, виживання, соціальної реабілітації індивіда і пом'якшення соціальної напруженості. На підставі цього визначення можна говорити про зайнятість як про систему відносин з приводу включення інвалідів в сферу зайнятості.

Розглядаючи питання працевлаштування людей з обмеженими можливостями, вважаємо, що проблема зайнятості інвалідів має двоїстий характер: по перше, з боку - держави і підприємств, а по друге - з боку самих інвалідів.

Інваліди відчувають ряд труднощів при працевлаштуванні через те, що дуже часто роботодавці відмовляються брати їх на роботу у зв'язку із зайвими витратами, психологічними особливостями інвалідів, необхідністю лікування, відсутністю можливості залучення їх до надурочних робіт. Відсутність бажання зрозуміти проблеми людей, що мають інвалідність, і входження в їх ситуацію відіграє вирішальну роль у працевлаштуванні даної категорії населення.

Роботодавці не повинні залишатися байдужими до проблем цих людей. Підприємства повинні оснащуватися спеціалізованим обладнанням для інвалідів, щоб вони відчували себе повноцінними людьми, здатними до трудової діяльності, відчували себе нарівні зі здоровими.

Інваліди відчувають певні труднощі в пошуку роботи і в зв'язку з цим потребують підтримки з боку держави.

Державна політика щодо інвалідів повинна бути спрямована на надання їм рівних з іншими громадянами можливостей в реалізації економічних, соціальних, культурних, особистих і політичних прав, передбачених Конституцією, і усунення обмежень їх життєдіяльності з метою відновлення соціального статусу інвалідів, досягнення ними матеріальної незалежності.

Наприклад, на державному рівні мало звертається уваги на: неможливість більшості інвалідів пересуватися в громадському транспорті, в'їжджати в житлові та навчальні будови і виїжджати з них по причині того, що вони є інвалідами з колясками; відсутність спеціальних програм навчання інвалідів; не обладнання навчальних місць, незважаючи на те, що право на освіту гарантовано Конституцією.

У зв'язку з цим можна зробити висновок, що громадяни з обмеженими можливостями здоров'я не можуть навчатися і працювати на рівних зі здоровими громадянами.

До недоліків сучасного законодавства можна віднести і те, що державні соціальні виплати поставлені в залежність від такого критерію інвалідності як групи обмеження здатності до трудової діяльності. Цим кроком держава відняла право розпоряджатися своєю працею у більшості інвалідів, так як перша група стала, по суті, означатиме поняття "непрацездатний".

Разом з тим, люди з інвалідністю практично позбулися стимулу до праці. Різниця в розмірі виплат між різними групами вийшла вельми значною і, звичайно, більшість людей з інвалідністю воліють різними способами домагатися першої групи і мати вищу пенсію, ніж втратити у виплатах за невелику ймовірність працевлаштування, як на відкритому ринку праці, так і через держструктури.

У зв'язку з тим, що вузький перелік професій, не дозволяє працевлаштувати частина інвалідів, вони мають низьку мотивацію до праці і після закінчення періоду безробіття знову звертаються для реєстрації як безробітного.

Збільшення числа працездатних громадян дозволить вирішити не тільки проблеми цієї соціальної групи, а й проблеми соціально-економічної політики держави в цілому.

Наприкінці хочеться додати, що проблеми працевлаштування інвалідів необхідно вирішувати якомога швидше, тому що їм не прожити на свою пенсію. Тому потрібно вирішити проблему конкурентоспроможності інвалідів на ринку праці. До того ж демографічна обстановка в Україні така, що в найближчі роки суспільство зіткнеться з гострим дефіцитом робочих рук.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   158   159   160   161   162   163   164   165   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка