Державний вищий навчальний заклад



Сторінка16/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   305
Денисенко Марина

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер .: к. філол. н., доц. Стовбур Л.М.
ЖАРГОНІЗМИ У МОВІ БЛОГІВ

Мова – це практична, дійсна свідомість, у якій відображений не тільки суспільно-історичний досвід людства, але й соціальний статус конкретного шару суспільства.

Різні аспекти жаргонів та сленгу вивчались такими вітчизняними та зарубіжними дослідниками: В. Крупнов, Т. Соловйова, P. Розіна, Л. Ставицька, В. Хом’якова,
Т. Захарченко, Е. Патрід, Г. Судзиловський та ін.

Метою статті є вивчення сутності жаргонізмів, їхнього місця у блогах та впливу на сучасну мову.

Як і в житті, у блогах люди не спілкуються чисто літературною мовою, використовують жаргонізми – слова і вислови із штучної мови, зрозумілі людям, пов’язаним спільністю інтересів (школярам, студентам, різним професійним групам): «ксива» – посвідчення особи; «наїжджати» – чіплятися; «кульно» – дуже добре.

У мові блогів жаргон – розвинене явище, можна навести навіть цілі синонімічні ряди лексем цієї групи: кінець чогось, крах – «труба», «пісєц», «торба», «хана»; дівчина – «тьолка», «чувіха», «мала», «конфетка» тощо.

Часто жаргонізмами є спрощені і «перероблені» слова, так званий найпопулярніший сьогодні «жаргон падонкафф».

«Жаргон падонкафф», або «албанська мова», або ж «фофуддя» (С. Чемеркін) – широко поширений у Рунеті на початку XXI ст. стиль вживання російської мови з фонетично майже правильним, але навмисне неправильним написанням слів, частим уживанням нецензурної лексики і спеціальних штампів, характерних для сленгової лексики: «Каммент»; «Пускай вєсь мір падаждьот!»; «в Європу можна буде їздить атдихать, як в Єгипет». Згодом такі кальки почали з’являтися і на просторах Укрнету.

Такі жаргонізми як елемент мережевої молодіжної субкульту­ри трактуються мовознавцями як контркультурне, протестне явище. Це різновид трешу (напрямку в сучасному мистецтві, що характеризується низькобюджетністю, вторинністю і вульгарністю). Ха­рактерною рисою «фофудді» С. Чемеркін називає «використання спеціальних форм задля сар­кастичного ефекту щодо ксенофобської, антисемітської, екстремістської лексики сучасної Росії» [4, с. 45]. В основі творчого ме­тоду «подонків» – провокація, епатаж: «Дарагой, а давай исчо притензии предъявлять по поводу того что мне например русский больше нравится и пАсты на украинском мне читать нинравиццо или наабарот. Кароче – учи Албанцкий».

Найчастіше використовується такий жаргон під час написання коментарів до текстів у блогах: «гениален», «валшебний чєлавєк :)))»; «Ну, най буде іше здєся адзін комент, раз мене нині сюди чорти занесли....». Цей тип позанормативної лексики породив безліч стереотипних висловів, новий вигляд лайок.

«Назва «мова» доволі умовна щодо цього феномену, оскільки в ньому відсутні системно-структурні ознаки, характерні для мови, тут наявні лише спільні риси (на лексичному, граматичному рівнях), які до того ж можуть бути варіативними на рівні кожного ідіолекту» [4, с. 45]. Природа названого явища в українській мові, як бачимо, має спільні ознаки з російською мовою: «Вазьміте міня, ну вазьміте міня!». В українській мові «жаргон падонкафф», на превеликий жаль, в останні роки набуває популярності, й у блогах трапляється частіше, що підтверджують навіть сформовані перекладні російсько-українські словни­ки «албанської мови». Наведемо кілька прикладів з такого словника: «в Бобруйск, жевотное – В Бердичів, тварино»; «Гламурненько – Чарівненько»; «Афтар, выпей йаду – Афтор, пий отруту».

Як бачимо, однією з виразних ознак інтернет-комунікації є доступ­на можливість формування лексикографічної бази. При появі нового соціально-культурного явища у Мережі іноді користувачі самі форму­ють лексикон, який обслуговує це явище. Відповідно одразу в Інтернеті з’являються словники різного соціолінгвістичного спрямування, на­ведений словник належить саме для таких.

Послугування «жаргоном падонкафф» є показником епатажності в мові, яка трапляється часто в комунікативному середовищі не тільки блогосфери, а й чатів, форумів, конференцій тощо та в закритих комунікативних програмах ICQ, QIP тощо. На жаль, це явище не втрачає популярності серед блогерів, але, сподіваємось, з часом користувачі зроблять вибір на користь дотримання лексичних та граматичних норм у мові, оскільки стиль спілкування з дотриманням лінгвістичних норм, на нашу думку, є приємнішим, і, до того ж, свідчить про зрілість сформованої особистості.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка