Державний вищий навчальний заклад


Маценко Анастасія, Баклажков Богдан



Сторінка157/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   153   154   155   156   157   158   159   160   ...   305
Маценко Анастасія, Баклажков Богдан

студент 3 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к. філос. н., доц. Вязова Р. В.

ОСОБЛИВОСТІ МІЖКУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ В МІЖНАРОДНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Міжкультурна комунікація – це соціальний феномен, сутність якого полягає у конструктивній чи деструктивній взаємодії між представниками різних культур (національних та етнічних), субкультурами в межах чітко визначеного просторово-часового континууму. У центрі між культурних взаємодій перебуває людина, як носій загальнолюдських і культурних особливостей [1, с. 223].

В системі міжнародного менеджменту міжкультурна комунікація є однією з найбільших проблем культурної взаємодії. Її вирішення зводиться до виділення ключових понять, від яких залежить обмін інформацією в сфері управління та його ефективності. Разом з цим досліджуються різні комунікативні особливості, які спостерігаються у багатонаціональних колективах.

Ділове спілкування у міжнародному аспекті є складним процесом, опосередкованим ціннісною несумісністю національних бізнес-культур. Воно повинно відбуватися так, щоб унеможливити будь-який міжкультурний конфлікт, спричинений зіткненням різних уявлень про належну поведінку. Цьому сприяє знання і дотримання вимог і правил культури міжнародного спілкування (крос-культурної комунікації) у бізнесі [2].

Одним із перших і головних бар’єрів у ефективному комунікаційному процесі є мова. Найпростіший метод вирішення цієї проблеми зводиться до одного – вивченні англійської мови, як основної мови міжнародних комунікацій. Знання англійської на рівні достатнього для ведення ділових переговорів, в сучасних умовах є необхідною вимогою до менеджера, який є суб’єктом міжнародного менеджменту. Також від нього вимагається досконале володіння мовою країни ведення бізнесу.

Додатковою проблемою під час комунікації є невербальне спілкування (жести, пози, тембр голосу, форми привітань, різного роду ритуали і тощо). Ознайомлення міжнародного менеджера зі специфікою невербального спілкування з представниками інших країн є показником поваги до них, серйозних намірів та елементом завоювання їх прихильності.

Також важливу роль в процесі комунікації відіграють стереотипи, які можуть привести до неадекватного сприйняття партнера та аналізу інформації. Це є наслідком того, що зазвичай представникам іншої нації або культури, підсвідомо приписують ті риси, які нібито характерні для всіх її жителів. Тому менеджер повинен відкидати всі стереотипи та національні штампи і об’єктивно сприймати свого партнера, перш за все як особистість.

У міжнародному менеджменті мають свої особливості обставини місця та часу. Менеджер повинен розуміти, що планові і порядку в комунікації надається особливе значення. Зміна програми переговорів, перенос зустрічі і т. д. представниками певних культур може розцінитися як спроба погіршити їх позиції на переговорах. І це призводить до негативного ставлення і небажанні ведення спільних справ у майбутньому.

Ефективність комунікації також забезпечує і місце ділового контакту. Наприклад, латиноамериканські та італійські бізнесмени можуть запросити своїх партнерів у бар або кафе для проведення переговорів. Тому менеджер повинен ознайомитися з такими особливостями та адекватно це сприймати.

Щодо пунктуальності, вона ціниться в Європі та США, тоді як для представників латиноамериканських країн запізнення є нормою. Знання цього допоможе менеджеру заздалегідь спланувати поведінку під час контактів.

На ефективність комунікації значний вплив мають питання етики та моралі. Знайомство з місцевою культурою дозволить оцінити прийнятність тих чи інших комунікаційних кроків та дій, відповідний зовнішній вигляд на переговорах з точки зору даної культури.

Отже, професійно підготовлений менеджер, який працює в міжнародному середовищі, повинен знати мову міжнародних комунікацій, добре знати місцеві традиції та культуру, досліджувати різноманітність її аспектів, що дозволить захиститися від грубих помилок у сфері міжкультурних комунікацій.

Література

1. Рот Ю. Межкультурная коммуникация. Теория и тренинг / Ю. Рот. — Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 260 с.

2. Сайтарли І.А. Культура міжособистісних стосунків: навч. посібник / І.А. Сайтарли. – К.: Академвидав, 2007. – 240 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   153   154   155   156   157   158   159   160   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка