Державний вищий навчальний заклад


Малієнко Юлія, Долгоп'ятова Орина



Сторінка154/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   150   151   152   153   154   155   156   157   ...   305
Малієнко Юлія, Долгоп'ятова Орина

студентки 2 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к.н.держ.упр., доц. Бєлоусова О. С.
ПРОБЛЕМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

У наш час наявна територіальна організація влади в Україні характеризується надмірною централізацією державних функцій, що негативно позначається на розвиткові регіонів, адже державне управління переважає над місцевим самоврядуванням [1]. Світовий досвід показує, що коли рішення про суспільні витрати приймається на місцевому рівні це є більш доцільним, аніж при прийняті на центральному рівні, адже громадяни демонструють більше бажання платити за певні послуги, які відповідають їхнім реальним нагальним потребам.

Одним з головних принципів на основі якого мають будуватися демократичні форми державної влади є принцип демократичної децентралізації влади на регіональному рівні, який реалізується через місцеве самоврядування – найпоширенішу форму залучення громадян до управління державними справами на місцях і наближення влади до громади, а отже, й до людини [2]. А оскільки члени територіальних громад матимуть можливість захищати власні права та інтереси шляхом участі у вирішенні питань місцевого значення, відповідно значно підвищиться якість життя людей у містах, сілах та селищах. Тож, метою дослідження є розгляд позитивних сторін децентралізації, та аналіз переваг при її практичному застосуванні в Україні. Децентралізація – це процес розширення і зміцнення прав та повноважень адміністративно-територіальних одиниць або нижчих органів та організацій при одночасному звуженні прав і повноважень відповідного центру з метою оптимізації та підвищення ефективності управління суспільно важливими справами, найповнішої реалізації регіональних і місцевих інтересів. Оскільки правлячі політичні сили для того, щоб утриматись на своїх позиціях будуть намагатися задовольнити потреби більшої кількості місцевого населення, то стан справ у певному регіоні або місцевості покращиться, а отже й покращиться добробут життя людей. Відповідно громадяни почнуть довіряти своїм посадовцям, які дбають про них, тож і їхнє ставлення до держави в цілому також зміниться на краще.Крім того, якщо в Україні буде проведено реальну децентралізацію, то це дасть змогу уряду займатися дійсно важливими справами національного масштабу, фокусуватися на державних проблемах, а не відволікати увагу на сотні локальних питань.

Щодо фінансових питань, то, як правило, українська влада щедро передає на місця тільки обов'язки, тобто витрати. Однак, дохідна база бюджету, як і раніше, залишається дуже централізованою. Тож у зв’язку з цим ключову увагу в проектах децентралізації необхідно відвести саме децентралізації податкової системи. Очевидно, що ті податки, на збір яких місцеві органи влади мають досить слабкий вплив (насамперед, ПДВ), повинні залишитися виключно «централізованими» податками. Проте, наприклад, частину податку на прибуток підприємств або податку на нерухомість можна закріпити за місцевими бюджетами. Оскільки місцеві органи влади будуть отримувати частку цього податку, то вони будуть зацікавленні у тому, щоб місцеві підприємства не ухилялися від їх сплати та робили це своєчасно. А отже це позитивно впливатиме і на центральний бюджет.

Проте це не означає, що місцевим громадам необхідно надати повну свободу, адже це може спричинити внутрішній розкол України через формування регіональних політичних еліт. А для того, що зберегти Україну як унітарну державу необхідно знайти оптимальне співвідношення між централізацією і децентралізацією, забезпечити баланс між загальнодержавними інтересами та інтересами населення певних регіонів.

Тож проведене дослідження дозволяє стверджувати, що проведення реальної децентралізації може послужити як ефективним інструментом покращення якості управління державою, так і фінансовими потоками [1]. Вона залучить громаду до участі у місцевому самоврядуванні, а тим самим дасть перспективу місцевому розвитку, що відповідно покращить добробут населення всієї країни.

Література

  1. Борденюк, В. І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії [Текст]: монографія / В. І. Борденюк. – К.: Парламентське видавництво, 2007. – С. 65.

  2. Диновський, Д. М. Проблеми і перспективи адміністративної та муніципальної реформ в державно-правовому будівництві [Текст] / Д. М. Диновський // Актуальні проблеми державотворення в Україні: Матеріали ІV міжвузівської науково-практичної конференції. – Рівне, 2001. – С. 9-10.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   150   151   152   153   154   155   156   157   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка