Державний вищий навчальний заклад



Сторінка15/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   305
Гуріна Олена

магістрант філологічного фак-ту

Наук. кер.: проф. Хом'як Т.В.
ХУДОЖНЄ МОДЕЛЮВАННЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У РОМАНІ Н. ДОЛЯК «ЗАПЛАКАНА ЄВРОПА»
Роман «Заплакана Європа» ще не став об’єктом дослідження науковців.

Мета дослідження: системне вивчення сюжету роману Н. Доляк, концептуальних засад художнього мислення, які виявляються в ідейно-тематичній та жанрово-стильовій системі автора, виокремлення засобів характеротворення образів.

Герої Доляк більше сконструйовані до того, як, на думку письменниці, має бути, ніж узяті з дійсності в повноті життєвих проявів. Письменниця ставить людину у виняткові обставини, у протиприродні для неї умови і випробовує її ними. Н. Долякцікавиь, що розкривається в людині в екстремальних умовах.

Говорять, що з життя кожної жінки можна написати роман, бо часом доля конструює такі карколомні сюжети, які жодному письменникові вигадати не до снаги. Але не кожна зважиться написати про себе, адже тут потрібний добрий талант оповідача та неабияка мужність, щоби зрештою оприлюднити написане.

Автобіографічний елемент має місце і в романі «Гастарбайтерки», і в романі «Заплакана Європа»

Н. Доляк притаманний дар відтворення внутрішньої краси людини в її вчинках, думках, навіть рухах.

У центрі роману «Заплакана Європа» – молоде українське подружжя Микола та Людмила Бабенки. Чоловік за будь-яку ціну намагається виїхати жити за кордон. Він готовий стати для цього політичним біженцем, використати вагітність дружини, змінити ім’я, аби лиш не жити в «задрипаному» українському райцентрі. Його дружина Людмила не хотіла б покидати своїх стареньких батьків та виїжджати невідомо куди. Однак вона вірить, що по-справжньому кохає свого чоловіка, вірить у його ілюзії про закордонне щастя. І ця віра дається Людмилі великим коштом. Спочатку вона дає гроші на документи, потім вистоює черги, щоб відкрити візу, працює за двох. Чоловік воліє жити на допомогу для безробітних. А одного разу, знесилившись фізично і психологічно після років поневірянь, Людмила ледь не втрачає донечку, яку народила у Фінляндії.

Романом «Заплакана Європа» автор правдиво показує: вірити, що європейці охоче приймають та надають притулок біженцям із Східної Європи (чи з інших країн третього світу), лише тому, що їм важче живеться через відсутність роботи, правовий і соціальний захист, це – дурити себе. Країна як людина – у неї своє життя, своє минуле, теперішнє і майбутнє, свої проблеми і досягнення. Пхатися в чуже життя лише тому, що тобі живеться гірше, це – пхатися на чужу територію і порушувати її кордони. Навіть, якщо на це є офіційний дозвіл. Тому замість того, щоб і далі плекати ілюзії, варто не втрачати час і спробувати зробити щось для того, аби жилося краще у себе вдома, на своїй рідній землі

Легше всього втекти від проблем, прикинутися гомосексуалістом чи лесбіянкою, розповісти представникам еміграційної служби про статеву дискримінацію. Важче з усім цим жити вдома. Інша справа, коли на батьківщині війна, і люди мусять тікати від смерті.

«Заплакана Європа» – роман автобіографічний. В одному інтерв’ю авторка розповідала, як в 90-му році зі своїм чоловіком вирішили втекти з Радянського Союзу. На той час вона була на сьомому місяці вагітності (як і її героїня Людмила Бабенко), і їй також довелося маскувати вагітний живіт, бо на третьому місяці вагітності жінок з Союзу за кордон не пускали.

Єдине, з чим можна посперечатися, це – назва роману, яку важко зрозуміти. Про яку Європу йдеться? Східну, Західну? І чому вона заплакана? Звісно, без смутку і жалю роман читати неможливо, він породжує саме такі переживання. Але у книжці радше йдеться про те, як формується зрілість молодої жінки, зокрема, її національна ідентичність.

Цю книжку варто прочитати кожному. Щоб вкотре зрозуміти, де твій дім, твоє серце, твоє життя.

Отже, справжня героїня Наталки Доляк – це людина з великої літери, гуманна особистість, яка прагне не чогось вищого надприродного, а звичайного жіночого щастя та родинного затишку. Саме такими є головні героїні романів «Гастарбайтерки», «Заплакана Європа». Це люди, які ніколи ні від кого не чекають допомоги, а навпаки намагаються допомогти слабшим від себе.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка