Державний вищий навчальний заклад


Котляров Михайло, Шевцова Влада



Сторінка137/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   133   134   135   136   137   138   139   140   ...   305
Котляров Михайло, Шевцова Влада

студенти 2 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к.ю.н., доц. Мартинов М.П.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ

В рамках державного сектору децентралізація означає, що рішення приймаються не центральним урядом, а місцевими та регіональними органами влади [1].

Потрібно розуміти, що сама по собі децентралізація не є ознакою ослаблення центральної влади. Децентралізація - це, скоріше, ефективний інструмент поліпшення якості управління державою і фінансовими потоками.

Вона дозволить зміцнити центральну владу, надавши їй можливість сконцентрувати увагу і ресурси на завданнях національного рівня і звільнити її від безлічі поточних питань, які більш ефективно можуть вирішуватися на місцевому рівні.

Децентралізація є одним з фундаментальних принципів системи державного управління розвинених країн. В її витоках лежить гіпотеза теорії менеджменту про те, що звуження кола завдань призводить до підвищення якості їх виконання та поліпшенню результатів роботи.

Закономірно, що реальна децентралізація державного управління (відповідно, і видаткових зобов'язань) завжди супроводжується передачею органам місцевого самоврядування еквівалентних фінансових джерел. Передача повноважень без адекватного розширення їх фінансової бази загрожує перетворенням органів місцевого самоврядування в інститути, що займаються пасивною реалізацією політики центральної влади.

За відсутності коштів вони не мають власних ресурсів для розвитку керованих адміністративно-територіальних одиниць, і таким чином знімають з себе відповідальність за їх соціально-економічне становище. У підсумку органи місцевого самоврядування не мають відчутної політичної ваги, а провідну роль у питаннях регіонального розвитку продовжує відігравати держава. Таку модель можна назвати псевдодецентралізацією. Саме такий варіант децентралізації закладений у Бюджетному кодексі 2010 року і політичних ініціативах вже нової влади [2].

Однак, якщо провести реальну децентралізацію, то можна отримати досить позитивні результати. Наприклад, в ЄС, де даний процес був здійснений не тільки у федеральних країнах і країнах з історично впливовими позиціями місцевої влади, а й в унітарних державах, досвід показав, що децентралізація забезпечує серйозні позитивні зміни.

По-перше, підвищуєтьс якість державного управління на центральному рівні.

Уряд отримує можливість займатися дійсно важливими справами національного масштабу. Чиновники фокусуються на державних проблемах і розвитку держави як такої. Їм не заважають сотні локальних питань, які відволікають увагу і ресурси.

По-друге, підвищується якість роботи місцевої управлінської еліти.

Коли органи місцевого самоврядування мають власні кошти та повноваження з їх мобілізації, вони несуть політичну відповідальність за соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

У цьому випадку громадськість акцентує увагу саме на місцевих чиновників, що стимулює останніх працювати більш ефективно, якщо вони хочуть залишатися при владі. Під тиском відповідальності та загрози втрати влади на виборах правлячі політичні сили намагаються задовольнити інтереси максимально можливої кількості людей, що і є критерієм ефективності роботи.

По-третє, децентралізація влади і бюджетної системи сприяє підвищенню ефективності використання бюджетних коштів.

Очевидно, що центральний уряд, який більшою мірою займається загальнонаціональними завданнями і географічно розташований в столиці, фізично не може орієнтуватися в проблемах різнорідних регіонів країни. Тому, грунтуючись на неповній інформації, він при всьому бажанні не здатний ефективно витрачати бюджетні ресурси з багатьох напрямків.

Отже, переваги децентралізації системи державного управління очевидні. Однак українська влада всіх політичних відтінків завжди боялися почати цей процес. Частково це обумовлено нерозумінням суті даного процесу, частково - боязню втратити фінансові потоки, з яких вони отримують колосальні прибутки.

Як правило, українські власті щедро передають на місця тільки обов'язки, тобто витрати. Однак дохідна база бюджету як і раніше залишається дуже централізованою. У зв'язку з цим ключову увагу в проектах децентралізації необхідно відвести саме децентралізації податкової системи. Можливим варіантом вирішення даної задачі може бути перехід на зв'язану модель податків. Її суть полягає в закріпленні за місцевими бюджетами частини надходжень від державних податків, які не будуть враховуватися при розрахунку міжбюджетних трансфертів.

Література



  1. Децентралізація [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://dic.academic.ru.

  2. Навіщо Україні потрібна децентралізація [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://forbes.ua.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   133   134   135   136   137   138   139   140   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка