Державний вищий навчальний заклад



Сторінка132/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   128   129   130   131   132   133   134   135   ...   305
Ковальчук Наталя

студентка 2 курсу історичного фак-ту

Наук. кер.: к. філос. н. Компанієць Л. Г.
ЗНАЧЕННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЯКОСТІ

ОСВІТИ ПОЛІТОЛОГІВ

У сучасних умовах активного прагнення країн до співробітництва та взаємозбагачення в усіх сферах життя особливого значення набувають міжкультурні зв’язки представників різних народів і держав. Сьогодні, коли життя вимагає переходу до нового мислення, більшою мірою спрямованого на творення і духовний розвиток, а не на споживання, мовою міжлюдського спілкування стає мова культури – високої культури суспільної свідомості, загальної культури особистості, культури міжнародної співпраці, культури суспільства в цілому. Особливої уваги вимагає цей міжкультурний діалог у сфері політології, тому що від цього залежить напрямок і особливості міждержавних відносин.

Проблемам міжкультурної взаємодії присвячується все більше теоретичних і прикладних досліджень як в Україні, так і за кордоном. Так, наприклад, питанню концептуальних науково-теоретичних ідей присвячено праці М. Блоха, Н. Гальскової, Н. Єлухіної, М. Розанової, В. Сафонової, П. Сисоєва, С. Термінасової. Проблемам саме міжкультурної комунікації для фахівців сфери міжнародної співпраці присвячено роботи Н. Боголюбової, Ю. Ніколаєвої.

Мета статті – проаналізувати питання культурної взаємодії і міжкультурного діалогу у політичній сфері, розглянути проблему професійної якості і компетентності фахівця сфери політики в контексті міжкультурної комунікації, підкреслити необхідність оперування набутих знань сторонами для забезпечення якості професійної політичної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Міжкультурна комунікація – термін введений у науковий обіг Г. Трейгером та Е. Холлом [1]. Міжкультурна комунікація – комунікація між представниками окремих культур, коли один учасник виявляє культурну різницю іншого. Це обмін інформацією, почуттями, думками представників різних культур. Має місце в бізнесі, туризмі, політиці, спорті, особистих контактах, науковому та освітньому світі тощо. Інший варіант визначення: «Міжкультурна комунікація – адекватне взаєморозуміння двох учасників комунікативного акту, що є приналежними до різних національних культур» [3].

Виходячи з цих визначень зрозуміло основну ідею міжнародного взаєморозуміння. Для політолога, як фахівця саме з міжнародних відносин наявність взаєморозуміння, етнокультурного сприйняття, толерантності, емпатії, розуміння і поваги до проявів іншої культури, які дозволяють успішно контактувати з представниками будь - якої культури, вирішувати неминучі в міжкультурному спілкуванні етнолінгвокультурні конфлікти повинно бути пріоритетним завданням.

Існує багато аспектів міжнародної комунікації, наприклад історичний, соціально-психологічний, мовний тощо[2]. Це явище виникло тому, що це дуже широке поняття і охоплює усі соціальні сфери суспільного життя, тому при підготовці фахівців з міжнародних відносин необхідно враховувати їх у повному об’ємі.

Отже, міжкультурна комунікація базується на системі лінгвістичних та екстралінгвістичних знань, а також умінь і навичок, що сприяють формуванню здатності і готовності успішно налагоджувати, розвивати і вдосконалювати взаємини з представниками іншого, відмінного від свого, лінгвокультурного середовища. Мета навчання міжкультурної комунікації – досягнення адекватності та ефективності спілкування, тобто досягнення комунікативних цілей. Кожна неврахована дрібниця може стати певним бар’єром на шляху взаєморозуміння, а професія політолога покликана саме на врегулювання цих труднощів, запобігаючи міжкультурних конфліктів. Фахівці політологи невід’ємно пов’язані з міжнародною політикою. Так історія налічує багато випадків, коли культурна або мовна дезорієнтація викликала різноманітні дипломатичні казуси. Представник певної країни – це перш за все її обличчя, що і пояснює виникнення певних етнічних стереотипів. Міжкультурна комунікація першочергово виховує людей надаючи їм певних якостей, які необхідні для підтримки справді дружніх та культурних взаємозв’язків між державами, а політолог, як один з інструментів підтримки цього механізму повинен чітко і якісно виконувати покладені на нього обов’язки.

Література

1. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф. С. Бацевич. – К. – 2007.

2. Головлева Е. Л. Основы межкультурной коммуникации / Е. Л. Головлёва. – С. 85 – 88.

3. М’язова І. Ю. Особливості тлумачення поняття «міжкультурна комунікація» /


І. Ю. М’язова // Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2006. – № 8. – С. 108 – 113.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   128   129   130   131   132   133   134   135   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка