Державний вищий навчальний заклад



Сторінка13/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   305
Гребенюк Марина

студентка 5 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. пед. н., доц. Слижук О. А.
РОМАН МАКСА КІДРУКА «БОТ» НА УРОЦІ ПОЗАКЛАСНОГО

ЧИТАННЯ В 11 КЛАСІ

Проведення уроків позакласного читання є одним із важливих напрямків у роботі вчителя-словесника. У методиці викладання літератури міцно утвердилося положення про те, що уроки літератури, пов'язані з позакласним читанням, активніше сприяють розвитку читацької самостійності учнів, формують їхні читацькі інтереси, стимулюють додаткове читання, яке, у свою чергу, є опорою шкільного курсу.

Так, досвід передових педагогів минулого і сучасних учителів-словесників показує, що позакласне читання — це той резерв літературної освіти, використання якого може дати позитивний ефект.

Мета ж таких уроків — прищепити любов до читання художньої, науково-популярної, критичної літератури; активізувати читацький досвід учнів; спрямувати та поглибити читацькі інтереси школярів; стимулювати самостійне читання; виробити критерії оцінки творів мистецтва тощо.



Можливості уроків позакласного читання надзвичайно великі. Вони готують учнів до свідомого читання, розвивають інтелект і творчі здібності. А тому, кожному вчителю важливо розробити єдину систему класних і позакласних занять на основі проблемно-тематичного принципу. 

Питаннями вивчення творів та методики викладання позакласного читання займалися такі методисти та літературознавці, як: І.Збарський, В.Я.Неділько, Є.А. Пасічник та інші. Вони пропонують різноманітні типи та методи проведення уроків позакласного читання, при чому розрізняють їх для середніх та старших класів, що зумовлено відомими причинами.

Мета нашої роботи – визначити ефективну модель проведення уроку позакласного читання в 11 класі за романом «Бот» Макса Кідрука.

Як відомо, позакласне читання буває двох видів — це читання творів, рекомендованих програмою для самостійного читання та позакласного (цей вид читання — процес, керований учителем), а є ще стихійне читання книг, які учні обирають самостійно, керуючись своїми уподобаннями, інтересами, внутрішніми потребами [2]. Зазначимо, що останнє вищезгадане читання учням більш до вподоби.

Так перший український технотрилер «Бот» Макса Кідрука є цікавою, доступною та близькою темою для позакласного читання в 11 класі. Тому що, читаючи книгу такого жанру, розумієш, що описані події можуть статися з тобою, адже вони будуються на технологіях, які існують навколо нас у реальному світі.

У гостросюжетному романі поєднано нанотехнології, психологію та «екшн», є і кохання. Події є вигаданими, але все інше: місця, природні об’єкти, техніка, зброя, фізіологічні особливості живих організмів є реальними.

Враховуючи ці всі компоненти, система роботи над романом «Бот» Макса Кідрука, зокрема над змістом самостійно прочитаної книги, обраної для позакласного читання, повинна бути спрямована на поглиблення літературних та світоглядних знань учнів, формування аналітичних умінь і навичок, на основі такого літературознавчого матеріалу:


  • відомості про автора;

  • історія написання твору;

  • жанрові особливості;

  • тема;

  • назва;

  • особливість композиції;

  • сюжетні лінії;

  • групування персонажів;

  • проблематика;

  • ідея;

  • місце та значення твору в авторському доробку.

«Батьком» технотрилера є американський письменник, продюсер, режисер, сценарист, автор роману «Парк Юрського періоду» Майкл Крайтон. Саме знайомство з творчістю Крайтона мало не­абиякий вплив на формування ідеї книжки. А наполегливості для удосконалення сторінок технотрилера надавали досвід і життєва позиція Стіва Джобса.

В Україні жанр технотрилера досі не був відомий. Навіть визначення цього жанру не було. Після першої презентації «Бота» визначення самим письменником жанру з’явилось в українській Вікіпедії. Технотрилер досліджує взаємодію людини із сучасними технологіями, а насамперед – фатальні помилки у цій взаємодії, що призводять до техногенних катастроф. Це – не наукова фантастика, адже дія роману відбуває­ться в реальному часі, усе науково обґрунтовується.

Над «Ботом» Макс Кідрук працював понад рік. Аби створити якісний продукт, письменник консультувався із науковцями. «Усе, що у «Боті» їздить, бігає, плаває, літає, – має реальні прототипи, – зазначав письменник. Під час роботи над технотрилером консультувався з хіміком, лікарем-фізіологом та психіатром» [5].

Сюжет «Бота» заснований на трьох основних стовпах – це нанотехнології, програмування і людський мозок, тобто таємниці свідомого і несвідомого.

«Бот» – історія про київського програміста Ти­мура Коршака, який є розробником ботів (бот – комп’ютерна програма, яка імітує дії людини). Одного дня до Тимура приїжджає давній замовник і пропонує роботу в лабораторії у пустелі Атакама, що на півночі Чилі. Програміст розуміє, що у замовленні безліч знаків питання. Але зарплатня, яку запропонували за два місяці, спокушає. Тимур довго вагається. Проте сварка з нареченою ставить остаточну крапку – він вирушає у пустелю. Там з ним відбуваються неймовірні пригоди.

Технотрилер «Бот» ілюстрований малюнками, картами, фото, які власноруч зробив автор у пустелі Атакама. Письменник наголошує, що ілюстрації допомагають під час читання сформувати у свідомості цілісну картину усього, про що йдеться у книзі [3].

Попри всі технічні факти та дещо природничий нахил тематики книги, вона все ж не є надскладною. «Бот» обирають для читання не лише науковці, інженери, люди з філологічною освітою, а навіть і школярі для позакласного читання. Воно й не дивно, адже за цей роман «Бот» Макс Кідрук отримав спеціальну відзнаку на «Коронації слова 2012».




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка