Державний вищий навчальний заклад


Касянок М., Криворученко А



Сторінка127/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   123   124   125   126   127   128   129   130   ...   305
Касянок М., Криворученко А.

студенти 3 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к.е.н., доц. Чкан А. С.
ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІННІ РОБОЧИМ ЧАСОМ ПРАЦІВНИКІВ

Для ефективної роботи організації необхідним є вміння управляти ресурсами, які використовуються в процесі діяльності організації. Одним з найголовніших ресурсів є час – вичерпний і невідновлювальний ресурс. Наразі проблематика управління часом і його розподіом є досить актуальною.

Основу для розвитку тайм-менеджменту як науки управління часом створили роботи як вітчизняних так і зарубіжних вчених. Ними розроблено велику кількість різних концепцій з цього питання: «Подолання власних обмежень» М.Вудкока і Д. Френсіса, «Підвищення культури ділового життя» А. Хроленка, «Економія часу» Л. Зайвера та інші.

Метою статті є визначення ключових аспектів та соболивостей тайм-менеджменту працивників, розробка методів, що дозволяють зробити тайм-менеджмент елементом системи управління організацією.

Виклад основного матеріалу. Ефективне управління часом – тайм-менеджмент – одна з необхідних умов успішної професійної діяльності підприємця. З одного боку, тайм-менеджмент співвідноситься із загальними питаннями управління організаційними структурами і процесами, з іншого – з персональними навичками і особистісними якостями менеджера і підприємця.

Час – це важливий і недооцінений ресурс. Досить часто складним є облік часу, визначення чіткої кількості годин, що були витрачені на виконання певного завдання чи дії. Не зважаючи на те, що, використовуючи метод інвентаризації робочого часу, можна визначити витрати часу, його втрати, а також поглиначі часу, досить ускладненим є процес подальшого планування та оптимізації використання робочого часу працівників.

Чітка організація роботи дозволяє ефективного використовувати робочий час. Організація залежить виключно від керівника, від його вміння чітко встановлювати пріоритетність завдань і раціонально делегувати повноваження. Тому керівнику слід почати з організації себе, своїх завдань. У тих випадках, коли керівники перевантажують персонал роботою, протягом дня, вони докладають максимум зусиль для виконання поставлених завдань. У зв'язку з цим продуктивність падає, час виконання завдань затягується через звичайну втому. Якщо співробітник буде довгий час сильно навантажений роботою його втома може призвести до перевтоми, або перерости в хронічну втому. Для запобігання таких випадків, керівнику необхідно оцінювати стан кожного працівника і по можливості встановлювати відповідний графік роботи. Так само потрібно продумати перерви в робочому процесі, які не дозволять знизити продуктивності.

Найперше, на що потрібно звернути увагу, оптимізуючи процес організації власного робочого дня, – є чітке планування відпочинку та перерв. Паузи протягом робочого дня не тільки сприяють відпочинку працівників, а виконують певну мотивуючу функцію. Впродовж пауз та перерв організм відновлюється, з’являються додаткові можливості для виконання поточних завдань. П'ять-десять хвилин відпочинку після кожної години роботи буде цілком достатньо. Після серйозних, напружених проектів цілком можна влаштувати вихідний. Втомлені, психологічно й розумово виснажені співробітники не дадуть потрібного результату [2]. Однак, слід чітко зрозуміти, що паузи не повинні затягуватися. Саме тому відпочинок повинен бути чітко спланованим та організованим.

Іноді в робочому процесі виникають так звані простої з об'єктивних причин, які можуть вплинути на робочий настрій співробітників і привести до зниження працездатності. Досить часто керівники не приділяють достатньої уваги тому, чим займаються співробітники впродовж даного часу. В більшості випадків співробітники заповнюють паузи наступним чином: спілкування в соціальних мережах, за допомогою програм миттєвого обміну повідомленнями, відвідування розважальних сайтів тощо. Як наслідок, після закінчення паузи повернення до виконання посадових обов’язків є досить ускладненим, співробітник є повністю роззосередженим. Найкращим варіантом для оптимізації процесу використання простоїв в роботі співробітників є заповнення пауз особистим розвитком. Роль у цьому керівника важлива, так як він може налагодити такий процес.

Висновки. Тайм-менеджмент має великі перспективи розвитку на підприємствах. Управління робочим часом співробітників організації дозволить: скорочувати втрати робочого часу, правильно інструктувати і своєчасно навчати персонал технологіям самоменеджменту і навчати чітко визначати пріоритетність завдань. Ефективність тайм-менеджменту на підприємстві можливо досягти лише за допомогою злагодженої роботи колективу, раціонального делегування повноважень і правильно організованій роботі.



Література

  1. Архангельский Г. А. Корпоративный тайм-менеджмент: Энциклопедия решений / Г. А. Архангельский.– М. : Альпина Бизнес Букс, 2009. – 211 с.

  2. Егоршин А. П. Организация труда персонала : учебник / А. П. Егоршин, А. К. Зайцев. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 320 с.

  3. Скібіцька Л. І. Організація праці менеджера : навч. посіб. / Л. І. Скібіцька. – К. : Центр навчальної літератури, 2010. – 360 с.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   123   124   125   126   127   128   129   130   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка