Державний вищий навчальний заклад



Сторінка124/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   120   121   122   123   124   125   126   127   ...   305
Ізмайлова Єлизавета

студентка 2 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к.н. держ. упр., доц. Бєлоусова О.С.
ДЕМПІНГ ТА АНТИДЕМПІНГОВІ ЗАХОДИ

У світовому співтоваристві поняття демпінгу означає ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на подібний товар у країні експорту [1]. Але в Україні це явище працює в дещо іншому вигляді. Перша особливість - демпінг відбувається всередині країни, не виходячи на світовий рівень. Друга - він дуже шкодить економіці, зменшуючи кількість платників податків. Третя - досі немає чітких працюючих законів, які карали б за ці дії недобросовісних конкурентів.

В зв'язку з цим тема захисту від демпінгу є актуальною, адже від вміння компанії своєчасно виявити проблему появи недобросовісної конкуренції та зуміти у таких умовах не збанкрутитися та не втратити клієнтів залежить майбутнє не тільки підприємства, як господарюючого суб'єкта на ринку, але на глобальному рівні і благополуччя всієї країни в цілому.

Досить багато наукових робіт присвячено способам захисту від недобросовісної конкуренції. Особливе місце займають книги Шейна В. П. «Мистецтво торгівлі. Ефективний продаж товарів і послуг», Бадмаєва Б. Г. «Правовий зміст недобросовісної конкуренції» та Бєлова А. П. «Недобросовісна конкуренція в міжнародній торгівлі. Поняття. Правова охорона».

Метою даного дослідження є виявлення головних проблемних аспектів захисту від недобросовісної конкуренції через законодавство, пошук та розробка оптимальних механізмів захисту від демпінгу.

В Антимонопольному законодавстві України є чітко визначений механізм захисту держави – імпортера від демпінгу. Відповідно до правил Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Світової організації торгівлі держава – імпортер може вводити антидемпінгові мита, чому має передувати спеціальне розслідування з метою встановлення самого факту демпінгу і збитку від нього [4]. Відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", мито справляється митними органами країни імпорту за ставкою та на умовах, встановлених відповідним рішенням про застосування попередніх антидемпінгових заходів [3]. Але у разі виникнення демпінгу на внутрішньому ринці країни постає багато проблемних питань.

По – перше, невизначеність механізму притягнення до відповідальності фірми, яка займається демпінгом. Для цього треба написати заяву в антимонопольну службу регіону. Але не в усіх дрібних містах і районних центрах є представництва служби, вони розташовані в регіональних центрах. Це перша складність, адже на відстані досить важко захищати свої інтереси.

Далі необхідно доводити, що те, що відбувається насправді є демпінгом, в результаті якого держава отримує податки менші за ті, що відраховувалися б при чесній ринковій грі. Позивачу треба буде обґрунтувати сформовану ринкову ціну, навести факти її довгострокової дії [2]. Потім треба буде довести, що демпінг відбувається довгий час і це не є акцією недобросовісного конкурента, що є другою складною проблемою.

У сучасному законодавстві України не існує чітко визначеної максимальної тривалості акції та умов її проведення [5]. А це є основною ознакою, через яку позивачу в позові можна відмовити: якщо антимонопольна служба визнає дії конкурентів акцією, то ніякої відповідальності фірма не понесе. Відповідач може надати економічне обґрунтування проведення такої акції, і так представити цифри, що демпінг визнають одноразовою акцією.

Отже, для доведення провини конкурента необхідно мати достатньо доказів незаконності його діяльності, але у законі не існує чітко визначеного плану аргументації, через що нерідко доводиться звертатися до юриста, витрачаючи час та гроші. Через довготривалість такої процедури, відсутність будь – яких гарантій успіху та недосконалість діючого антимонопольного законодавства, більшість суб’єктів господарювання відмовляються від адміністративних методів боротьби з недобросовісною конкуренцією та намагаються самостійно вирішити це питання.

Підприємці та бізнесмени виробили декілька тактик, які дозволяють боротися з демпінгом. Постає друга проблема – проблема законності самостійної боротьби з конкурентами.

Існує перелік дійсно ефективних та законних механізмів боротьби. Наприклад, якщо компанія А необґрунтовано знизила ціни на певний товар, компанія Б може провести акцію. Знизивши ціни до рівня компанії А, вона може запропонувати клієнтам альтернативу: купувати товар за зниженими цінами або за своїми справжніми цінами, додавши до отримання товару велику кількість додаткових послуг. Звичайно, доведеться певний проміжок часу надавати ці блага безкоштовно, але це надасть можливість компанії Б повернути своїх клієнтів.

Також діючою стратегію є підвищення цінності товару. Знизити ціни компанії Б в цьому випадку також доведеться, але це буде тимчасовим явищем. Необхідно довести до відома покупців, що купуючи товар саме у цієї компанії, вони можуть отримати набагато більше вигоди. Це може бути краща упаковка, висока якість, повернення у разі виявлення браку, безкоштовний обмін, доставка і так далі. Ця стратегія також допоможе повернути клієнтів та привернути нових. І ці клієнти будуть з набагато більшою платоспроможністю, ніж клієнти демпінгуючого конкурента [6].

Але нерідко конкуренти відповідають на демпінг демпінгом. До чого це призводить? Зниження ціни, розпочате однією компанією, залучає велику кількість покупців і викликає перерозподіл часток ринку. Частка ринку, що належить цій компанії, зростає та це негайно відчувають конкуренти, частки яких швидко зменшуються. Конкуренти, намагаючись повернути свою долю на ринку, йдуть на таке ж зниження цін. Рівність цін суперників відновлено, але на більш низькому, і, отже, на менш вигідному для всіх рівні. Оскільки загальний попит на ринку не розширюється, зниження ціни не призводить до зростання загального обсягу ринку.

Отже, для ефективного захисту ринкових відносин від недобросовісної конкуренції у законодавстві України має бути визначена максимальна тривалість акції та чіткі умови її проведення для можливості доведення позивачем у суді, що зниження конкурентом цін є дійсно неправомірною дією – демпінгом, а не акцією. А безпосередньо для суб’єктів господарювання найбільш розумним методом боротьби з демпінгом конкурентів окрім звернення до суду є підвищення стабільності компанії в цілому, а саме – зміцнення своїх позицій заздалегідь. Наприклад, проведення дослідження і з'ясування, які визначальні чинники змушують клієнтів купувати продукцію певної компанії. Якщо ціна серед них не на першому місці – це хороший показник. Тобто головний метод боротьби – це створення конкурентних переваг. Саме вони повинні бути основним стимулом для клієнта приходити в магазин даної компанії, користуватися її послугами, набувати її продукти. Клієнт повинен цінувати не тільки продукт, що є його кінцевою метою, а й щось інше, що він отримує від співпраці з даною конкретною компанією.

Література



  1. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/236/96-вр.

  2. Про захист економічної конкуренції: Закон України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua.

  3. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12.

  4. Генеральна Угода з тарифів та торгівлі [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_264.

  5. Про Антимонопольний комітет України: Закон України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3659-12.

  6. Шейн В. П. Мистецтво торгівлі. Ефективний продаж товарів і послуг/ В. П. Шейн. – М.: ACT, Мн.: Харвест, 2007. – 416 с.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   120   121   122   123   124   125   126   127   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка