Державний вищий навчальний заклад



Сторінка122/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   118   119   120   121   122   123   124   125   ...   305
Затуливітер Анна

студентка 4 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к.пед.н., доц. Волкова В. В.
ДІЛОВІ КОМУНІКАЦІЇ У МЕНЕДЖМЕНТІ

У сучасних умовах ставлення до ділових комунікацій кардинально змінилося. На відміну від суспільства суворої ієрархії, де панує монологічна комунікація, а головним інструментом виступає наказ, поява нового комунікативного простору, пов'язаного з демократизацією соціально-економічних відносин, обумовила зростання значущості ділової комунікації. Із додаткового інструмента сфери виробництва товарів і послуг ділова комунікація перетворилася на важливу функцію, яка здійснюється менеджерами для досягнення ділового успіху. Специфіка й складність виникаючих тут проблем пов'язана з тим, що комунікація здійснюється в умовах несумісних, переважно культурних стереотипів мислення й поведінки, у ситуаціях професійної взаємодії.

Діловим комунікаціям та способам їх вдосконалення присвячено багато праць. Особливе місце займають наукові розробки Батаршева А. В., Чумикова А. Н., Корольова В. І., Мескона М. Х., Альберта М.

Метою статті є розгляд феномену ділова комунікація та визначення умов ефективного управління діловими комунікаціями.

Виклад основного матеріалу. Поняття «комунікація» і «ділова комунікація» виступають як загальне й особливе, оскільки, остання виступає вихідним стосовно першої; це – обмін інформацією у процесі діяльності, спілкування і способи зв’язку. Ефективність комунікацій в організації часто визначає якість рішень та їх реалізацію [1].

Під діловим спілкуванням розуміється процес мовної взаємодії двох або декількох осіб, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією й досвідом і який передбачає досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію певної мети. Більше того, останнім часом у зв'язку з розвитком інформаційних технологій і розширенням міжкомунікативного простору, а також зростаючої ролі бізнесу у суспільному житті будь-якої країни, ділове спілкування постійно розширює сферу свого функціонування. Тому ділову комунікацію слід розглядати, скоріше, як інформаційний аспект спілкування.

Ділова комунікація як діяльність забезпечує взаємодію двох або більше унікальних і складних систем, що відбувається у різних ситуаціях з використанням різних засобів і каналів спілкування. Розуміння сутності феномена ділових комунікацій і володіння методами їх здійснення – це провідний чинник у досягненні ділового успіху.

Ділова комунікація виступає як процес доцільний, тобто, вступаючи в контакт, комуніканти переслідують певні цілі й інтереси. Результат комунікації неодмінно передбачає кореляцію інтересів її учасників. Їхні інтереси можуть збігатися між собою, або вступати у протиріччя. У першому випадку комунікативний акт вимагає від комунікантів мінімальних комунікативних навичок щодо вибору й здійснення відповідної стратегії. У разі розбіжності інтересів, на результат комунікації впливають як особистісні риси комунікантів, так і низка соціальних чинників, а також їх комунікативна компетентність. Особливо виразно це актуалізується саме в менеджерській діяльності, де успіх комунікантів суттєво залежить від уміння переконливо привернути партнера на свій бік.

Успішність ділової комунікації безпосередньо обумовлена комунікативною компетентністю менеджера, що передбачає адекватну реакцію на контекст ситуації, вірну оцінку співрозмовника, а також його інтересів, особистісних якостей, уразливості, формування у нього позитивного сприйняття власної особистості.

Ефективний менеджмент організації уможливлюється завдяки ефективному менеджменту організаційних комунікацій. Інакше кажучи, комунікацією треба управляти. Відтак, виникає потреба в комунікаційному менеджменті. Комунікаційний менеджмент – це самостійний вид спеціального менеджменту, що спрямований на пізнання й використання закономірностей обміну інформацією, знаннями й інтелектуальною власністю в процесі формування й розвитку соціально-економічних систем [2, с. 5]. Комунікаційний менеджмент покликаний забезпечити взаємодію й взаємозв'язок у часі й просторі елементів, які формують і ефективно використовують усі види організаційного капіталу (матеріального і нематеріального). Це – діяльність виробника, посередника й споживача з реалізації комунікаційної стратегії, сформованої відповідно до мотивів, настанов, інтересів, відносин й конкретних цілей кожного.

Отже, ділові комунікації у менеджменті – це складний багатоплановий процес, сутністю якого виступає встановлення й розбудова стосунків між людьми, що зумовлено потребами спільної діяльності й обміном інформацією, знаннями, інтелектуальною власністю. Метою цього процесу є вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття й розуміння іншої людини, ділового партнера.

Ефективне управління діловою комунікацією вимагає розбудови комунікаційного менеджменту, що виступає системою управління, яка через інтегровану комунікацію з цільовими аудиторіями, сприяє досягненню максимальної ефективності в усіх напрямках розвитку організації в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Література

1. Білуха М. Г. Основи наукових досліджень: підручник для студ. екон. спец. вузів / М. Г. Білуха. – К. : Вища школа, 2007. – 271 с.

2. Дмитренко М. Й. Ділове спілкування як феномен соціальної дійсності : автореф. дис... канд. філософ. Наук : 09.00.03 / М. Й. Дмитренко. – Харків, 2005. – 19 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   118   119   120   121   122   123   124   125   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка