Державний вищий навчальний заклад



Сторінка12/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   305
Гапоненко Тетяна

студентка магістратури філологічного фак-ту

Наук. кер: к. філол. н., доц. Ніколаєнко В.М.
МІФОЛОГІЗМ У РОМАНІ Д. КОРНІЙ «ГОНИХМАРНИК»

У літературі міф є не лише оповідною основою твору, організовуючи художній матеріал, а й стає тою універсальною мовою, за допомогою якої письменник намагається змоделювати і пояснити світ.

Звернення до міфології, на думку письменниці Д. Корній, наразі є актуальним, оскільки сучасна молодь має надзвичайний інтерес до чужоземної культури, зовсім не орієнтуючись у своїй. Тому «Гонихмарник» можна назвати викликом, який кинула письменниця читачеві.

Роман Д. Корній був предметом дослідження у статтях П. Домахи, Т. Тарасенко,


А. Гурдуза та інших.

Метою статті є вияв рис українського міфологізму в романі Д. Корній «Гонихмарник».

У словнику-довіднику міфологізм трактується як «спосіб поетичної реалізації міфу у творах оригінальної літератури» [4, c. 452].

Будь-яка міфотворчість може тяжіти до двох полюсів: базуватися на художньому уявленні митця-автора або ж формуватися як результат переосмислення і відповідного синтезу досвіду авторів-попередників.

Аналізований роман часто сприймають як український варіант вампірського циклу Стефані Майєр «Сутінки». Проте у «Гонихмарнику» перипетії описано значно простіше, приділено увагу опису звичайних людей, надприродні істоти характеризуються на рівні звичайного населення. Д. Корній робить спробу репарації українського язичницького міфу, трансформуючи елементи інших національних міфологій (наприклад, епізод перебування Аліни у безчассі). Письменниця привносить властиве українській душі пантеїстичне переживання світу.

Підґрунтям твору слугують українські міфологія та фольклор, звідки й взято головного персонажа. Гонихмарник (чиградобур) –людина, що носить всередині демона, який«передається у спадок»від батька до сина, дводушник, здатнийтворити як добро, так і зло. Хоча він має демонічну сутність, але є частиною живої природи.

Системні художні вирішення свідчать на користь того, що роман «Гонихмарник» органічно вписується в українську літературну традицію. Природа міфопоетики «Гонихмарника», як зазначає А. Гурдуз, співвідносна з аналогічною характеристикою «Тіней забутих предків» М. Коцюбинського і «Лісової пісні» Лесі Українки; у романі поєднано аспекти обох цих творів. Зі сторінок роману повертаються наші дохристиянські вірування, генна пам’ять. Різнорівнево споріднений роман Д. Корній із «Домом на горі» В. Шевчука (приреченість жінок одного роду на функціонально співвідносну містичну зустріч в їх житті й мотивація поведінки в цьому контексті останньої з представниць сім’ї), «Вартами» С. Лук’яненка (і В. Васильєва)(опис певних особливостей відносин людей і представників ірраціонального світу) й деякими іншими творами [див. 3, с. 233].

Так само, як у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського чоловіче й жіноче начала втілюються у протилежних стихіях, відповідно на рівні міфологем землі (перші) та повітря, вогню і води (другі), у «Гонихмарнику» протиставлені образи жінок роду Аліни й чоловіків роду Сашка [див. 2, с. 117]. Аліна, як і Іван, – обраниця природи: спадкова відунка, вона знається на травах, здатна розрізняти в гонихмарнику подобу людини і потвори, тож є своєрідним виключенням, винятком для світу людей. За своєю функціональною навантаженістю близькими є й образи гонихмарника(роман Д. Корній)та Юри-мольфара (повісті М. Коцюбинського).У тексти «Гонихмарника» і «Тіней забутих предків» введено чимало легенд Карпатського краю (міфи про виникнення гір) і саме через них передано загальну атмосферу цього прекрасного та загадкового краю.

Д. Корній по-новому інтерпретує українську міфологію – показує характерницю, а також гонихмарницю, що узгоджується з логікою української натури [див. 1, с. 155], узгоджується із архетипом сильної жінки, яка здатна до дії. Образ гонихмарника зазнає подвійної деміфологізації: разом із жіночою статтю отримує кардинально змінену в перспективі функціонально-символічну характеристику.

У«Гонихмарнику» детально прописано особливостіприродиключовоїмістичноїістоти. Письменниця включила до художного тексту «довідки» про легендарно-міфологічні образи – у діалогах персонажів, як окремих відступів, адресовані не вповні обізнаному з нюансами фольклору й міфології читачеві. ТакД. Корнійпопуляризуєсередукраїнцівінформацію про національнуміфологію.

Отже, роман «Гонихмарник» містить у собі скупчення рис української міфології. У ньому простежується наслідування опису сюжетів, персонажів та пейзажів творів вітчизняних письменників.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка