Державний вищий навчальний заклад


Городова Анастасія, Маказан Єлизавета



Сторінка111/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір4,44 Mb.
1   ...   107   108   109   110   111   112   113   114   ...   305
Городова Анастасія, Маказан Єлизавета

студентки 3 курсу фак-ту менеджменту

Наук. кер.: к. пед. н., доц. Юдіна О. В.
ОСОБЛИВОСТІ ПИСЕМНОЇ ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ

Постановка проблеми. Успіх професійної діяльності сучасного менеджера залежить від багатьох факторів. Одним з чинників ефективної комунікації є писемна ділова комунікація (писемне мовлення) - процес спілкування за допомогою писемних текстів. У менеджменті писемне ділове спілкування займає значне місце, воно представлене різними формами. Це, насамперед, ділові папери, різні документи (статут організації, договори, заяви, автобіографія, характеристика, резюме, звіти тощо); листи (супроводжувальні, листи-запрошення, листи-повідомлення, рекламні та інші), а також телеграми, факси, листування електронною поштою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вміння писемного ділового мовлення, які, на нашу думку, на сьогоднішній день вивчені недостатньо, вивчаються такими вченими: В.О.Артемов, Б.В.Беляєв, Л.С.Виготський, М.І.Жинкін, І.О.Зимня, К.О.Лазаренко, О.М.Леонтьєв, Р.М.Лінов.

Метою статті є визначення особливостей ділової писемної комунікації в менеджменті та аналіз значущості вміння використовувати менеджером у свої діяльності ділові писемні комунікації.

Виклад основного матеріалу. Писемне мовлення як вид мовленнєвої діяльності, який має певні особливості, зокрема, це – вторинна форма комунікації: спирається на графічний канал зв’язку, слухові, зорові та рухові аналізатори; спосіб непрямої комунікації: відсутність співрозмовника, зворотного зв’язку, односторонній характер мовлення; необмежена в часі і просторі комунікація: постійна, фіксована форма з можливістю зберігання; нелінійний, поворотний процес, доступний для редагування і внесення змістових і формальних змін; відсутність екстралінгвістичних засобів спілкування: максимальна вербалізація змісту, розгорнутість, повнота висловлювань; обов’язкова мовна нормативність: зв’язність мовлення, граматична і стилістична правильність, складні синтаксичні конструкції, вживання нейтральної лексики [1].

Суттєвою особливістю писемного мовлення є необмеженість у часі, це дає можливість грунтовніше продумати повідомлення, повернутися до написаного і в разі потреби змінити його.

Письмове ділове спілкування в менеджменті передбачає використання офіційно-ділового стилю – функціонального різновиду літературної мови, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремими особами і установами, між посадовими особами).

До ділових паперів ставляться особливо високі вимоги. Тому що в процесі усного спілкування можна дещо уточнити, конкретизувати, але це складно здійснити після того, як письмові документи відправлені адресату. Тому мовні засоби, які в них використовуються, повинні відповідати певним засадам з метою уникнення непорозумінь. Отже, ділове мовлення має такі особливості:



  1. Об’єктивність. Інформація, яка передається співрозмовнику є виключно обґрунтованою.

  2. Стандартність. Використовуються готові, перевірені практикою словесні формули, які легко сприймаються і точно описують ситуацію, яка неодноразово повторюється.

  3. Логічна послідовність. Виявляється в межах тексту документа, який будується з чітким дотриманням послідовності викладу матеріалу, вмотивованим порядком розташування змістових частин тексту та поділом його на абзаци, пункти.

  4. Ясність викладу, точність опису. Документ має бути зрозумілим, не викликати двозначності. Це досягається тоді, коли працівник глибоко проникає в суть справи і вміє добирати слова і вирази, правильно користується термінами, уникає вузько вживаної професійної термінології. Особливої точності та ясності потребує формулювання наказів, розпоряджень.

  5. Свобода від суперечностей. У документі не може бути смислової суперечності, коли аргументи суперечать один одному.

  6. Переконливість. Забезпечується обґрунтуванням висловленої в документі думки, доказовістю матеріалу, точністю в доборі цифрової інформації та фактів.

  7. Лаконічність. Лаконічними вважаються документи, в яких немає багатослівної аргументації, зайвих слів та повторень.

  8. Повнота інформації. Повним називають документ, зміст якого вичерпує всі обставини, пов’язані з вирішенням питання [2].

Таким чином, у професійній підготовці менеджера важливе значення мають формування навичок ділової писемної комунікації. Отже, ділове мовлення це складний процес професійно-ділової взаємодії, з метою налагодження ефективного ділового співробітництва, поглиблення ділових контактів, вирішення певних завдань у межах професійно-ділової сфери. Тому треба дотримуватися певних особливостей ділового мовлення, щоб досягти успіх у професійній діяльності.

Література



  1. Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. /С. В. Глущик, О. В. Дияк, С В. Шевчук. — 4-те вид., переробл. і допов. — К.: А.С.К., 2013. — 400 с.

  2. Гончарова Н.І. Документаційне забезпечення менеджменту: Навч.посібник / Н.І.Гончарова. – К.: Центр навч. літератури, 2012. – 260 с.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   107   108   109   110   111   112   113   114   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка