Державний вищий навчальний заклад



Сторінка10/305
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,71 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   305
Галушкіна Лілія

студентка 4 курсу філологічного фак-ту

Наук. кер.: к. пед. н., доц. Бакаленко І.М.
ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Традиційне навчання з його орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогам часу. Тому настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчати жити». Отож повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися спонукає вчителів-словесників до пошуків нових технологій навчання. Сприяти вирішенню поставлених завдань мають ігрові технології навчання, використання яких дозволить зацікавити учнів навчальним матеріалом, сформувати мовні та мовленнєві уміння та навички, розвинути пізнавальну активність школярів.

Аналіз сучасної лінгводидактичної літератури свідчить, що проблемі використання ігрових технологій навчання присвячені праці багатьох педагогів, психологів, методистів та вчителів-словесників: філософський аспект (І. Кон, Г. Щедровицький, І. Підласий, В. Стрельніков), психологічний аспект (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Шацький, П. Блонський, С. Шмаков, В. Штерн, Е. Берн, Дж. Брунер), педагогічний (А. Арсірій, В. Бадер, О. Біляєв, Л. Варзацька, І. Дівакова, Т. Донченко, Р. Жуковська, Л. Ільяницька, С. Караман, М. Пентилюк, Л. Пироженко, О. Пометун, Т. Чумак, П. Щербань).

Метою статті є визначення особливостей використання ігрових технологій на уроках української мови з метою розвитку пізнавальної активності та формування самостійності учнів.

Існує багато визначень поняття «дидактична гра». На думку М. Кларіна, «дидактична гра – це гра за правилами, підпорядкованими досягненню заздалегідь визначеного ігрового результату» [2, с. 28]. Г. Сагач та О. Юніна вважають, що «гра, як ніяка інша активна форма, дозволяє учневі пройти основні етапи засвоєння матеріалу: сприймання, осмислення, запам’ятовування, застосування» [3, с. 140]. Вважаємо, що дидактична гра – індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність у засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавальної діяльності і спілкування в процесі ігрового навчання.

Існують різні погляди на класифікацію дидактичних ігор. На думку О. Сорокіної, доцільно виокремити такі види дидактичних ігор: ігри-подорожі; ігри-доручення; ігри-припущення; ігри-загадки; ігри-бесіди [2, с. 30].

Науковці виділяють такі дидактичні умови успішного використання гри в навчальному процесі як: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови [1, с. 55].

На думку досвідчених учителів-словесників, під час організації дидактичних ігор на уроках української мови, необхідно дотримуватися певних вимог: 1) правила гри мають бути простими, чітко сформульованими, а зміст матеріалу – доступний розумінню учнів; 2) завдання гри повинні містити достатню кількість інформації для активної мисленнєвої діяльності учнів на уроці, це забезпечить досягнення розвиваючої та навчальної цілей уроку; 3) дидактичний матеріал гри має бути цікавим, педагогічно доцільним і зручним у користуванні; 4) якщо дидактична гра має ознаки змагання, то слід забезпечити справедливий і об'єктивний контроль її результатів; 5) під час дидактичної гри від учнів слід вимагати чіткого і грамотного вираження своїх думок, проведення послідовних логічних міркувань, обґрунтовування висновків; 6) дидактична гра буде результативнішою, якщо вона закінчиться на тому самому уроці, на якому і почалася [3, с. 49].

Під час педагогічної практики нами були використані ігрові технології на уроках української мови у процесі вивчення теми «Частини мови»:


  1. Гра-змагання у групах. «Казкова сім’я». Мета: зацікавити учнів, розвивати творчу уяву, систематизувати знання про частини мови, сприяти розвитку комунікативних навичок у роботі в колективі. Завдання: кожна група отримує картку з однією із частин мови (наприклад: «Іменник») і складає казку про неї. Потім учні зачитують казки. Перемагає – найоригінальніша.

  2. Гра «Істинне – хибне». Мета: гра вимагає від учнів знання вивченого матеріалу, уважності, зосередженості. Завдання: зачитуються певні твердження з теми. Якщо вони є правдивими, учні ставлять знак «+», якщо ні «-».

  3. Гра «Словознайко». Мета: закріпити вивчений матеріал і зацікавити учнів. Гра вимагає від учнів зосередженості, кмітливості. Завдання: вчитель зачитує загадки, учні записують відгадки в зошит, а потім визначають з-поміж них ті, які вживаються тільки в однині або тільки у множині. Складають зі словами-відгадками речення.

Отже, використання ігрових технологій на уроках української мови сприяє зацікавленості учнів навчальним матеріалом, систематизації знань, формуванню мовних та мовленнєвих умінь та навичок, розвитку пізнавальної, самостійної та творчої активності школярів, становленню мовної особистості.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   305


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка