Державні документи про види оцінювань учнівських досягнень. Місце серед них поточного оцінювання



Скачати 475,9 Kb.
Сторінка1/25
Дата конвертації16.04.2019
Розмір475,9 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25
Державні документи про види оцінювань учнівських досягнень. Місце серед них поточного оцінювання.

До початку реформи вітчизняної школи 2000 року існували два види оцінювання: підсумкове (за чвертями та річне) і поточне. З початком реформи було введено третій вид оцінювання – тематичне. Цей новий вид оцінювання став проміжним між поточним і підсумковим в умовах, коли навчальний рік став ділитися на два семестри.

Нові підходи до оцінювання учнівських досягнень були розтлумачені та офіційно затверджені у посібнику під загальною назвою «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», який був надрукований у 2004 році. Цей документ до того ж визначав статус кожного з видів оцінювання: обов’язковий для тематичного і підсумкового, необов’язковий для поточного оцінювання.

«…поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні (виставлення оцінок у класному журналі) не є обов’язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого навчального предмета. При цьому поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має виконувати заохочувальну, стимулюючу та діагностично-коригуючу функції».

Необов’язковий статус поточної оцінки призвів до того, що оцінка за контрольну роботу на уроці тематичної атестації стала більш впливовішою, ніж загальна сума всіх поточних оцінок, які вчитель за бажанням виставляв до журналу.

Але до 2006 року загальна сума поточних оцінок значною мірою впливала на формування тематичного балу. Дозволялося і зменшувати, і збільшувати бал за контрольну роботу, якщо поточні оцінки підштовхували до цього.

Не важко помітити, що такий вплив поточних оцінок на процес виведення тематичного балу залишився у спадок від традиційної 5-бальної системи: за поточними оцінками ховалося уявлення про необхідність важкої праці, певних зусиль для оволодіння знаннями. Контрольна робота сприймалася тільки як підтвердження того, що зусиль було докладено чимало. Загальна робота протягом багатьох уроків вважалася ціннішою, ніж робота на одному уроці, хоча б він і був контрольний. Не могло бути, щоб на контрольному уроці учень демонстрував кращий результат, ніж протягом численних уроків.

Лист МОН України № 1/9-301 від 28.04.2006 року («Методичні рекомендації щодо оформлення в класному журналі результатів навчальних досягнень з української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів») запропонував принципово інший підхід до виведення тематичного балу. Проте вже натяки на нього були зроблені в рекомендації 2003 року. Відповідно до вимог цього листа тематичний бал виводився на основі контрольного балу, отриманого під час виконання певної контрольної роботи. Залишилася впливовість поточних оцінок на процес виставлення тематичного балу, але вже тематичний бал не міг бути нижчий за контрольний. В ситуації, коли учень має поточні оцінки, які загалом дорівнюють 6 балам, а контрольна робота написана на 9 балів, вчитель безсилий включити до тематичної оцінки оцінку роботи протягом усієї теми.

Тематичний бал можливо підвищити на 1-2 бали, якщо в журналі присутня достатня кількість поточних балів і їх загальна сума вища за контрольний бал.

Цінність контрольного балу у порівнянні з цінністю поточних балів відтепер стала значно більшою. Тематичний бал, ґрунтуючись на контрольному балі, уособлює найкращий показник успішності учня. У такому випадку вся попередня робота сприймається як підготовка до контрольної роботи.



Саме визначення тематичного бала як кращого показника свідчить про певне уявлення, що учень під час засвоєння теми начебто іде по сходинках уверх, від початкового рівня знань до високого. І якщо він зміг нарешті досягти певної висоти, то це і є його рівень знань. В класному журналі таке уявлення можна відобразити припущенням, коли, наприклад, на першому уроці учень отримує 3 бали, на другому – 5 балів, на четвертому – 6 балів, на сьомому – 8 балів, після перевірки контрольної роботи – 9 балів.

На нашу думку, стара відхилена методика виставлення підсумкового балу мала намір врахувати стійку, наполегливу працю школяра, не дуже зважаючи на те, які у нього здібності. Нова методика виставлення орієнтована на перемогу учня, його успіх, на самий факт такої перемоги, без урахування того, яким шляхом учень її досяг: якщо є перемога, вона підіймає учня на певний рівень. Була чи не була в цій перемозі наполеглива праця учня – оцінка цього вже не фіксує.



Описана ситуація проіснувала недовго: з 2006 по 2008 рік, поки не були затверджені нові «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» та нова «Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка